кухня
КУ́ХНЯ, і, ж.
1. Спеціально пристосоване приміщення з піччю, плитою і т. ін. для готування їжі.
Вона пройшла кухню, де куховарка кришила зілля на страву (Мирний, І, 1954, 323);
З кухні долинає тихе шипіння примуса і ледве вловимий запах чогось смачного (Шовк., Інженери, 1948, 7);
// Готування їжі.
У північній частині міста вона [вода] мала надто великий процент кальцію і через це була майже непридатна для кухні (Вільде, Сестри.., 1958, 516);
// чого, перен., ірон. Про скриту, закулісну сторону якої-небудь негативної діяльності.
Автор викриває брудну кухню націоналістичної продажної преси (Іст.укр. літ., II, 1956, 600).
Похі́дна (солда́тська і т. ін.) ку́хня — обладнана для готування їжі повозка або машина, що їде за військом у поході.
Усі колії забиті заметеними снігом составами — порожняки, військові ешелони з двоколками, похідними кухнями (Головко, II, 1957, 458);
Смачно пахнучи, тряслися за своїми підрозділами солдатські кухні (Гончар, III, 1959, 429).
2. Набір страв, характер харчування.
А на столику вся холодна кухня. І яблука, і помаранчі, і фіги (Фр., IV, 1950, 347);
Українська кухня з давніх часів відзначалась великою різноманітністю страв і їх високими смаковими й поживними якостями (Укр. страви, 1957, 3).
Моло́чна ку́хня див. моло́чний.
Значення в інших словниках
- кухня — ку́хня іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- кухня — Куховарня; (готування їжі) КУХОВАРСТВО; (дієтна) меню, страви; (політична) махінації, шахри-махри, ок. закулісся, закуліси; (виборів) механіка. Словник синонімів Караванського
- кухня — [кухн'а] -н'і, ор. -неийу, р. мн. -хон' Орфоепічний словник української мови
- кухня — -і, ж. 1》 Спеціально пристосоване приміщення з піччю, плитою і т. ін. для готування їжі. || Готування їжі. || чого, перен., ірон. Про прихований, закулісний бік якої-небудь негативної діяльності. Похідна (солдатська і т. ін.) кухня. 2》 Набір страв, характер харчування. Молочна кухня. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кухня — КУ́ХНЯ, і, ж. 1. Спеціально пристосоване приміщення з піччю, плитою і т. ін. для готування їжі. Вона пройшла кухню, де куховарка кришила зілля на страву (Панас Мирний); З одчинених дверей кухні лопотів дрібний ритмічний стукіт – сікли м'ясо (В. Словник української мови у 20 томах
- кухня — ВАРІ́ННЯ (готування їжі за допомогою вогню), ВА́РЕННЯ, ВА́РИВО розм., КУ́ХНЯ рідко, ГОТІ́ВЛЯ діал. Вона вирішила будь-що опанувати складне мистецтво варіння їжі (Ю. Збанацький); Господиня перебирала квасолю для варення (І. Словник синонімів української мови
- кухня — Ку́хня, -ні, -нею; ку́хні, ку́хонь і ку́хень Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- кухня — Кухня, -ні ж. Кухня. Жаба кричить, верещить, а кухарь на рожні її да кухні тащить. Ном. № 1222. У кухні неначе пекло яке палам). Стор. МПр. 72. Словник української мови Грінченка