кухоль
КУ́ХОЛЬ, хля, ч.
1. Металева або череп’яна посудина з ручкою для пиття.
Гаїнка подавала йому тремтячою рукою води. Підводила йому голову, він на хвилинку припадав смажними устами до кухля (Гр., II, 1963, 481);
Неосудний налив йому в кухоль окропу, вкинув туди маленький дрібочок сахарину (Мик., II, 1957, 322);
// чого. Кількість чого-небудь, що вміщується в такому посуді.
[Кирило:] Адже розказував якийсь чоловік, що десь-то та хтось-то усіх ховрахів повиливав на своїм наділі; а сусіда його, каже, навіть і кухля води не збавив: на божу волю здався (Кроп., II, 1958, 11);
Гостинні гуцули завжди ладні поділитися шматком хліба і кухлем квасного молока (Жур., Вечір.., 1958, 266).
2. Велика склянка з вушком для пиття пива та інших напоїв.
Кабаре! які там дива! Знову казка чарівна… І за повним кухлем пива Чарівніша ще вона (Олесь, Вибр., 1958, 340);
Саме найкраще — то лимонад: скляний великий кухоль, а в ньому палає цілий Везувій (Коцюб., II, 1955, 241);
// заст. Оздоблений глиняний посуд для пиття напоїв.
Ой, візьмемо, панібрате. Старі кухлі полив’яні. Горілкою наливані (Щог., Поезії, 1958, 57);
Праворуч, в глибині камін..; на каміні оригінальні кухлі і чималий старосвітський дзигар (Л. Укр., II, 1951, 6);
// Кількість напою, що вміщується в такому посуді.
Не важко було вгадати, що суддя навіть хильнув собі десь у шинку кухоль-другий з приятелем (Козл., Ю. Крук, 1957, 379).
3. рідко. Висока округла посудина з вузьким верхом і ручкою.
Рядок струнких дівчат, ..з високими кухлями на плечах, оживляв кам’яну пустелю (Коцюб., І, 1955, 392);
І ви [прощайте], запінені потоки, Картвельські зорі уночі, І ти, горянко чорноока. Із повним кухлем на плечі! (Мал., Звенигора, 1959, 25).
Значення в інших словниках
- кухоль — (посудина з ручкою для пиття чогось) черпак, коряк, ківш, кварта. Словник синонімів Полюги
- кухоль — ку́холь іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- кухоль — (дерев'яний) кінва, конівка, коновка; (металевий) кварта, з. карватка; кухлик. Словник синонімів Караванського
- кухоль — див. келих Словник синонімів Вусика
- кухоль — [кухол'] -хл'а, ор. -хлеим, м. (на) -хл'і Орфоепічний словник української мови
- кухоль — -хля, ч. 1》 Металева або череп'яна посудина з ручкою для пиття. || чого. Кількість чого-небудь, що вміщується в такому посуді. 2》 Велика склянка з вушком для пиття пива та інших напоїв. || заст. Оздоблений глиняний посуд для пиття напоїв. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кухоль — КУ́ХОЛЬ, хля, ч. 1. Велика череп'яна, скляна або металева посудина для пиття з ручкою вушкоподібної форми. Ой, візьмемо, панібрате, Старі кухлі полив'яні, Горілкою наливані (Я. Щоголів); Гаїнка подавала йому тремтячою рукою води. Словник української мови у 20 томах
- кухоль — КУ́ХОЛЬ (металева, череп'яна та ін. посудина з ручкою для пиття води, різних напоїв), КО́РЕЦЬ, КОРЯ́К, КВА́РТА, КВАРТИ́НА розм., КАРВА́ТКА діал., ПИТУ́Н діал.; КОНО́ВКА (КОНІ́ВКА) (висока, перев. Словник синонімів української мови
- кухоль — Ку́холь, ку́хля, -хлеві, у -хлі; ку́хлі, -лів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- кухоль — Кухоль, -хля м. Глиняная, деревянная или металлическая кружка. Чуб. VII. 386. Будеш, будеш ти лежати, питоньки прохати, та нікому тобі буде і кухля подати. Мет. 86. Коло неї на лаві череп'яний кухоль з водою. Левиц. І. 75. Словник української мови Грінченка