кімнатний
КІМНА́ТНИЙ, а, е.
1. Прикм. до кімна́та; хатній, покоєвий.
Галя одхилила трохи кімнатні двері (Мирний, І, 1949, 375);
У кімнатній темряві на фоні світла, що лилося у напіввідчинені двері, чітко вирізьблювався Миколин профіль (Хижняк, Невгамовна, 1961, 175);
// Признач. для кімнати.
Не палю я лампадки кімнатної, Не читаю канону вечірнього (Граб., І, 1959, 558);
Герміна був взутий у стоптані кімнатні туфлі на босу ногу (Томч., Готель.., 1960, 204).
Кімна́тна температу́ра — звичайна температура житлового приміщення.
Ртуть випаровується навіть при кімнатній температурі (Наука.., 4, 1963, 34).
2. Який постійно перебуває, живе або вирощується в кімнаті; хатній, покоєвий.
Любителям кімнатних співочих птахів треба пам’ятати про негативний вплив насіння конопель на колір пір’я птахів (Веч. Київ, 21. III 1957, 4);
Кімнатні рослини.
Значення в інших словниках
- кімнатний — кімна́тний прикметник Орфографічний словник української мови
- кімнатний — -а, -е. 1》 Прикм. до кімната; хатній, покойовий. || Признач. для кімнати. Кімнатна температура. 2》 Який постійно перебуває, живе або вирощується в кімнаті; хатній, покойовий. Кімнатні рослини. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кімнатний — КІМНА́ТНИЙ, а, е. 1. Прикм. до кімна́та. Галя одхилила трохи кімнатні двері (Панас Мирний); Очі [гостя] вже привикли до кімнатного світла (Т. Словник української мови у 20 томах