кімнатний
кімна́тний
-а, -е.
1》 Прикм. до кімната; хатній, покойовий.
|| Признач. для кімнати. Кімнатна температура.
2》 Який постійно перебуває, живе або вирощується в кімнаті; хатній, покойовий. Кімнатні рослини.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кімнатний — кімна́тний прикметник Орфографічний словник української мови
- кімнатний — КІМНА́ТНИЙ, а, е. 1. Прикм. до кімна́та. Галя одхилила трохи кімнатні двері (Панас Мирний); Очі [гостя] вже привикли до кімнатного світла (Т. Словник української мови у 20 томах
- кімнатний — КІМНА́ТНИЙ, а, е. 1. Прикм. до кімна́та; хатній, покоєвий. Галя одхилила трохи кімнатні двері (Мирний, І, 1949, 375); У кімнатній темряві на фоні світла, що лилося у напіввідчинені двері, чітко вирізьблювався Миколин профіль (Хижняк, Невгамовна, 1961... Словник української мови в 11 томах