кімнатний

КІМНА́ТНИЙ, а, е.

1. Прикм. до кімна́та.

Галя одхилила трохи кімнатні двері (Панас Мирний);

Очі [гостя] вже привикли до кімнатного світла (Т. Осьмачка);

У кімнатній темряві на фоні світла, що лилося у напіввідчинені двері, чітко вирізьблювався Миколин профіль (А. Хижняк);

Безладом тут і не пахло, не помічалося навіть звичного кімнатного пилу (А. Кокотюха);

// Признач. для кімнати.

Не палю я лампадки кімнатної, Не читаю канону вечірнього (П. Грабовський);

Герміна був взутий у стоптані кімнатні туфлі на босу ногу (М. Томчаній);

Я скинув з себе легке махрове покривало, встав з канапи і вступив ногами в кімнатні капці (О. Авраменко, В. Авраменко).

2. Який постійно перебуває, живе або вирощується в кімнаті; хатній.

Вся квартира була заставлена вазонами з квітами і рослинами. Тут були й фікуси, й кактуси, і пальми, і китайська троянда, і кімнатні лілії (В. Нестайко);

* Образно. Вона вела безтурботне існування кімнатного гіацинта (Ю. Винничук).