лабузнитися

ЛАБУ́ЗНИТИСЯ, нюся, нишся, недок., розм.

1. без додатка. Те саме, що ле́ститися.

[Хведоська:] Мамочко, чи ви тепер добренькі? [Хотина:] Та чого це ти так лабузнишся? (Крон., II, 1958, 55).

2. до кого. Те саме, що підлабу́знюватися; підлещуватися.

— Про що це ти бога молиш, пане Купо? Чого з тим ладаном лабузнишся до вседержителя? (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 42).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лабузнитися — лабу́знитися дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. лабузнитися — Леститися, підлабузнюватися, підлещуватися, ф. лататися, стелитися. Словник синонімів Караванського
  3. лабузнитися — див. лестити Словник синонімів Вусика
  4. лабузнитися — -нюся, -нишся, недок., розм. 1》 без додатка. Те саме, що леститися. 2》 до кого. Те саме, що підлабузнюватися; підлещуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. лабузнитися — ЛАБУ́ЗНИТИСЯ, нюся, нишся, недок., розм. 1. без дод. Те саме, що лести́тися. Явдошка запала йому в око, вразила у серце. Максим почав лабузнитись (Панас Мирний); [Хведоська:] Мамочко, чи ви тепер добренькі? [Хотина:] Та чого це ти так лабузнишся? (М. Словник української мови у 20 томах
  6. лабузнитися — ПІДЛАБУ́ЗНЮВАТИСЯ до кого (догідливістю добиватися доброго ставлення до себе, вигоди, користі тощо), ЗАПОБІГА́ТИ перед ким, також із сл. ласки в кого, чиєї, ЛАБУ́ЗНИТИСЯ розм., ПІДБИВА́ТИСЯ розм., ПІДЛИПА́ТИ розм., ПІДСУВА́ТИСЯ (ПІДСО́ВУВАТИСЯ) розм. Словник синонімів української мови
  7. лабузнитися — Лабузнитися, -нюся, -нишся гл. Поддѣлываться, подлазить, ласкаться, ухаживать. Явдошка запала йому в око... Максим почав лабузнитись. Мир. ХРВ. 164. Словник української мови Грінченка