1. Словник української мови в 11 томах

лавка

ЛА́ВКА¹, и, ж. Те саме, що ла́ва¹

Старший брат сів на лавці, а усі інші [діти] у рядочок коло його (Вовчок, І, 1955, 298);

Біля зупинки посиділа [Тамара] на лавці і, не дочекавшись трамваю, вирішила пройтись (Хижняк, Тамара, 1959, 270);

На верхній лавці, важко перевертаючись на бік, як лантух, крекче й сопе лісоруб Гутман (Кол., На фронті.., 1959, 31).

◊ Знахо́дити (знайти́) соки́ру під ла́вкою див. соки́ра.

ЛА́ВКА², и, ж., діал. Крамниця.

Мати все турбувалася, коли б його у лавку піти, набрати Галі на плаття (Мирний, IV, 1955, 138).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лавка — ла́вка 1 іменник жіночого роду для сидіння * Але: дві, три, чотири ла́вки ла́вка 2 іменник жіночого роду крамниця * Але: дві, три, чотири ла́вки діал. Орфографічний словник української мови
  2. лавка — див. лава Словник синонімів Вусика
  3. лавка — I -и, ж. Те саме, що лава I. II -и, ж., діал. Крамниця. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. лавка — 1. крамниця, див. магазин, склеп 2. це ослон, див. парта, скамниця Словник чужослів Павло Штепа
  5. лавка — ЛА́ВКА¹, и, ж. Те саме, що ла́ва¹. Старший брат сів на лавці, а усі інші [діти] у рядочок коло його (Марко Вовчок); – Ну, розказуйте, – тихо кинула вона, дивлячись кудись на лавку, що сіріла понад стіною своїм драним білим ряденцем (В. Словник української мови у 20 томах
  6. лавка — ла́вка парта (ст): Юсько-мовознавець – це мій приятель, ще з шкільної лавки. Опісля він студіював філософію. Не скінчив, закохався. Вона впала йому в око через те, що кидала гордим поглядом поза плечі (Селепко) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. лавка — Біда Савці і на печі і на лавці. На печі загарячо, а на лавці б'ють. Був на лаві і під лавою. Був в пошані і в погорді, зазнав щастя й лиха. Вони свою славу кинули під лаву. Про чесних- й поважних людей, що попилися, аж пепадали. Приповідки або українсько-народня філософія
  8. лавка — (-и) ж. Словник жарґонної лексики української мови
  9. лавка — знахо́дити / знайти́ соки́ру (соки́рку) під (за) ла́вкою, ірон. Відкривати для себе те, що для інших (для більшості людей) давно відоме. — Знайшли? — скептично глянув на дітей бакенщик.— Сокиру під лавкою! Та про цей будинок я вже стільки років знаю!... Фразеологічний словник української мови
  10. лавка — I. ЛА́ВА (пристрій для сидіння, закріплений на стояках), ЛА́ВКА, ЛА́ВИЦЯ діал.; ОСЛІ́Н, СКАМНИ́ЦЯ діал. (переносний кімнатний пристрій для сидіння). Крім стола, в кімнаті був невеликий ослін, на якому сидів комбат, і дві довгі лави вздовж стін (Л. Словник синонімів української мови
  11. лавка — Лавка, -ки ж. 1) ум. отъ лава. 2) Доска въ ткацкомъ станкѣ, на которой сидить ткачиха. Конст. у. 3) Ткацкій снарядъ для вязанія начиння, то-же, что и стілець (см.) Конст. Словник української мови Грінченка