лайка
ЛА́ЙКА¹, и, ж.
1. Те саме, що ла́яння.-
Не лай дурнів, Іване, На .біса та лайка? (Г.-Арт., Байки.., 1958, 162);
Поступово починається лайка (Довж., І, 1958, 54).
2. Слово або вираз, яким лаються.
З моїх уст готові зірватись грубі слова лайки, і я говорю їх, говорю уголос, і сам лякаюсь свого голосу (Коцюб., І, 1955, 417);
Здається, він всі слова людської мови забув, окрім лайки та окрику "Пішов!" (Гончар, Таврія.., 1957, 638).
ЛА́ЙКА², и, ж. Сорт м’якої шкіри.
За ними [чобітьми] з’явилися жіночі черевики на високих елегантно вигнутих підборах з лайки тілесного кольору (Тулуб, Людолови, І, 1957, 200).
ЛА́ЙКА³, и, ж. Порода мисливських і сторожових собак.
А ось біжить "трійка": два чорні песики, видно, вже старші, і один маленький.. Всі три із породи місцевих лайок (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 106).
Значення в інших словниках
- лайка — ла́йка 1 іменник жіночого роду, істота собака ла́йка 2 іменник жіночого роду шкіра ла́йка 3 іменник жіночого роду сварка * Але: дві, три, чотири ла́йки Орфографічний словник української мови
- лайка — Лихослів'я, лихомовство, мн. прокльони, с. матюки; (дія) лаяння, клятьба. Словник синонімів Караванського
- лайка — див. сварка Словник синонімів Вусика
- лайка — I -и, ж. 1》 Те саме, що лаяння. 2》 Слово або вираз, яким лаються. II -и, ж. Сорт м'якої шкіри. III -и, ж. Порода мисливських і сторожових собак. Великий тлумачний словник сучасної мови
- лайка — ЛА́ЙКА¹, и, ж. 1. Те саме, що ла́яння. Не платіть злом за зло або лайкою за лайку, навпаки, благословляйте, знавши, що на це вас покликано, щоб ви вспадкували благословення (Біблія. Пер. І. Огієнка); – Не лай дурнів, Іване, На біса та лайка? (П. Словник української мови у 20 томах
- лайка — ГРУ́БОЩІ (грубі вчинки, слова), ГРУ́БІСТЬ, ГРУБІЯ́НСТВО, БРУТА́ЛЬНІСТЬ. З сумом вона помічала — неправдиві відповіді (сина), а то й грубощі, злість (П. Дорошко); За грубість з абонентом її слід було навіть звільнити з роботи (С. Словник синонімів української мови
- лайка — Ла́йка, -ки, -ці; ла́йки́, ла́йо́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- лайка — Лайка, -ки ж. Брань, ругань. Лайка не бійка. Ном. № 3807. Не було між ними не тілько бійки, та й ніякої лайки. Кв. І. 4. Словник української мови Грінченка