лайка

ГРУ́БОЩІ (грубі вчинки, слова), ГРУ́БІСТЬ, ГРУБІЯ́НСТВО, БРУТА́ЛЬНІСТЬ. З сумом вона помічала — неправдиві відповіді (сина), а то й грубощі, злість (П. Дорошко); За грубість з абонентом її слід було навіть звільнити з роботи (С. Журахович); Зупинила її Осипова, оповідаючи про сторожа, який, упившися, наговорив грубіянств господареві камениці (І. Франко); Його брутальність і нетерпимість увійшли Мирославі в звичку, тому не зважала на них (М. Олійник). — Пор. ла́йка.

ЛА́ЙКА (образливе, принизливе слово), СВА́РКА, ПРОКЛІ́Н (ПРОКЛЬО́Н рідше), ПРОКЛЯ́ТТЯ (з лиховісним побажанням); МАТЮ́К розм. (звич. з образливим ужитком слова "мати"). Саламур — зовсім не лайка, нічого в цьому образливого не бачу (О. Гончар); Не дай же, Боже, справдиться його сварка (Панас Мирний); Страшний лемент знявся у залі, на підлітка посипалися прокльони і лайки за те, що перервав сеанс (Ю. Щербак); На пошту.. вона вдерлася роз'ярена, з повним ротом проклять: — Що вони там думають, іроди? (О. Гончар); — Переймай! — загорланив він, вигрібаючись із води, кленучи дідів, прадідів і прапращурів таким матюком, що аж верби поприщулялися (Григорій Тютюнник). — Пор. гру́бощі.

СВА́РКА (гостра розмова, що супроводжується докорами, образами), СВА́РА перев. мн., ЛА́ЙКА, КОЛОТНЕ́ЧА, РОЗРА́ДА, СУ́ТИЧКА, БАТА́ЛІЯ ірон., СВАРНЯ́ розм., ГРИЗНЯ́ розм. ГРИЗОТНЯ́ розм. рідше, ГРИЗО́ТА розм. рідше, КРИК розм., ЗА́КОЛОТ розм. рідше, ЗМАГА́ННЯ розм. рідше, ЗА́ЧІПКА рідше, КАЛАМУ́Т рідше, ЗВА́ДА заст., СВАР діал., ПО́СВАРКА діал., ЗВЯ́ГА діал., ЗМА́ЖКА діал., ДРА́ЧА діал., ФУК діал; ПЕРЕПА́ЛКА розм., ПІКІ́РУВАННЯ розм., ПІКІРО́ВКА розм., ПЕРЕСВА́РКА діал., ПЕРЕСВА́Р діал., ПЕРЕДИ́РКА діал., ПЕРЕДРА́ЧКА діал. (взаємне ображання гострими або лайливими словами). Лайка та сварка, бучі та колотнечі! Не було того дня, щоб вони між собою не лаялись (Панас Мирний); Днедавня свара!.. Час її забути (М. Зеров); — Мені усі ви рівні; я в ваші чвари та свари не мішаюсь (П. Куліш); Іноді доходило до гострих сутичок між матір'ю і дочкою (А. Хижняк); З тобою недолі нас кревно з'єднали — Не буде між нами розради (М. Старицький); — А в нас, вуйно, ввечері така була сварня у хаті (П. Козланюк); Після трьох днів гризні допіру Іван Федотович помирився з жінкою (С. Васильченко); І гризотні нема з жінкою: любо та тихо, по-божому (М. Коцюбинський); Звичайне — гризота, сварка та бійка! Кого вони не пригнуть до землі (І. Франко); Орисі після такого домашнього заколоту зробилося погано (Григорій Тютюнник); Коло шинку кріпаків ціла юрба, позбивались у купу. Крик, гук, спірка, змагання (Панас Мирний); Свар не свайба (прислів'я); Вони щодня вагуються. Така звяга йде в дому (Ганна Барвінок); Кайдаш і Лаврін микались і собі в бабську змажку, кричали на все горло (І. Нечуй-Левицький); Данило з подивом прислухався до їхньої пересварки (М. Стельмах); Невже Цимбалу приємно підхоплювати оті колючі запитання, слухати сердиті перепалки (С. Журахович). — Пор. 1. сканда́л.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лайка — ла́йка 1 іменник жіночого роду, істота собака ла́йка 2 іменник жіночого роду шкіра ла́йка 3 іменник жіночого роду сварка * Але: дві, три, чотири ла́йки Орфографічний словник української мови
  2. лайка — Лихослів'я, лихомовство, мн. прокльони, с. матюки; (дія) лаяння, клятьба. Словник синонімів Караванського
  3. лайка — див. сварка Словник синонімів Вусика
  4. лайка — I -и, ж. 1》 Те саме, що лаяння. 2》 Слово або вираз, яким лаються. II -и, ж. Сорт м'якої шкіри. III -и, ж. Порода мисливських і сторожових собак. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. лайка — ЛА́ЙКА¹, и, ж. 1. Те саме, що ла́яння. Не платіть злом за зло або лайкою за лайку, навпаки, благословляйте, знавши, що на це вас покликано, щоб ви вспадкували благословення (Біблія. Пер. І. Огієнка); – Не лай дурнів, Іване, На біса та лайка? (П. Словник української мови у 20 томах
  6. лайка — Ла́йка, -ки, -ці; ла́йки́, ла́йо́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. лайка — ЛА́ЙКА¹, и, ж. 1. Те саме, що ла́яння.- Не лай дурнів, Іване, На .біса та лайка? (Г.-Арт., Байки.., 1958, 162); Поступово починається лайка (Довж., І, 1958, 54). 2. Слово або вираз, яким лаються. Словник української мови в 11 томах
  8. лайка — Лайка, -ки ж. Брань, ругань. Лайка не бійка. Ном. № 3807. Не було між ними не тілько бійки, та й ніякої лайки. Кв. І. 4. Словник української мови Грінченка