1. Словник української мови в 11 томах

лак

ЛАК, у, ч.

1. Плівкотворний розчин смол або ефірів целюлози в спирті, скипидарі або маслі, яким покривають яку-небудь поверхню для її збереження і блиску.

Лаки різні, скипидар, фарби, дубильні речовини! Все це дає нам ліс (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 101);

*У порівн. Друга верба розчахнулась.. і погналась вгору двома зеленими гніздами з блискучим листом, неначе помазаним лаком.., (Н.-Лев., II, 1956, 159);

тільки одн. // Блискучий застиглий шар цього розчину на поверхні якого-небудь предмета.

Карпо Петрович піднявся з-за столу, похитався на блискучих од лаку чоботях і підійшов до канапи (Коцюб., II, 1955, 368);

Новий більярд виблискував свіжим лаком (Десняк, Десну.., 1949, 199);

*Образно. Залива крізь листя стежку скверу Сонячний жовтогарячий лак (Нерв., II, 1958, 57).

2. також мн., перен. Про вироби з дерева, шкіри і т. ін., поверхня яких вкрита застиглим шаром цього розчину.

Химери плели ж на нас усі, хто в лаки, в лоски обкрилися — меншовики, есери — буржуазії кляті підголоски (Тич., І, 1957, 206).

3. перен. Про зовнішній блиск.

◊ Покри́тий [роже́вим] ла́ком — ідеалізований, прикрашений.

Позитивні герої [творів деяких авторів] покриті рожевим лаком, негативні — найчорнішою сажею (Рад. літ-во, 3, 1957, 13).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ЛАК — ЛАК абревіатура Ліга арабських країн незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. лак — -у, ч. 1》 Плівкотворний розчин смол або ефірів целюлози у спирті, скипидарі або оліях, яким покривають яку-небудь поверхню для її збереження і блиску. || Блискучий застиглий шар цього розчину на поверхні якого-небудь предмета. 2》 також мн., перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лак — Покіст, див. політура Словник чужослів Павло Штепа
  4. лак — ЛАК, у, ч. 1. Плівкотворний розчин смол або ефірів целюлози в спирті, скипидарі або олії, яким покривають яку-небудь поверхню для її збереження і блиску. Лаки різні, скипидар, фарби, дубильні речовини! Все це дає нам ліс (М. Словник української мови у 20 томах
  5. лак — (франц. laque, з араб. лакк, від санскр. лакта) розчин нелетких плівкоутворювачів (низькомолекулярних сполук чи високомолекулярних смол або ефірів целюлози) в летких розчинниках (спирті тощо). Словник іншомовних слів Мельничука
  6. лак — ЛАК (розчин, яким покривають поверхню для її збереження й блиску), ПОКІ́СТ діал.; ПОЛІТУ́РА (розчин смолистих речовин у спирті, яким покривають вироби з дерева). Словник синонімів української мови
  7. лак — Лак, -ку, -кові; ла́ки, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. лак — Лак, -ку м. Лакъ. Чорні кучері блищали проти заходу сонця як наведені лаком. Левиц. І. 262. Словник української мови Грінченка