1. Словник української мови в 11 томах

лакей

ЛАКЕ́Й, я, ч.

1. Слуга у панів або при ресторані, готелі (в поміщицькому та буржуазному побуті).

[Оля:] Як його пан не вчив, а доброго лакея з Тараса не виходило (Вас., III, 1960, 278);

Лакеєві з нічного ресторана П’яненький пан гірчицею обличчя змазав (Еллан, І, 1958, 245).

2. перен., зневажл. Людина, яка підлабузнюється, вислужується перед ким-небудь; підлабузник.

Якби селянське повстання не було подією загальнонаціонального політичного значення, есерівські лакеї з передпарламенту не кричали б про необхідність передати землю селянам (Ленін, 26, 1951, 166);

Містер Уолл-стріт Упевнений, мабуть. Що, як рабом не буде бритт,— Лакеєм може буть (Бажан, Роки, 1957, 182).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лакей — лаке́й іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. лакей — Лакиза, лакуза, слуга; П. підлабузник, прислужник, вислужник, вислугач; ЛЬОКАЙ. Словник синонімів Караванського
  3. лакей — див. підлабузник Словник синонімів Вусика
  4. лакей — -я, ч. 1》 Слуга у панів або при ресторані, готелі (в поміщицькому та буржуазному побуті). 2》 перен., зневажл. Людина, яка підлабузнюється, вислужується перед ким-небудь; підлабузник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. лакей — Послугач, слуга, услужник, див. офіціянт, стюард Словник чужослів Павло Штепа
  6. лакей — ЛАКЕ́Й, я, ч. 1. Слуга у панів або при ресторані, готелі. I шана кожному не однакова: зараз пан увiходить куди, то лакей пiдбiгає й кланяється, i пальто пановi скидає (Б. Грінченко); [Оля:] Як його пан не вчив, а доброго лакея з Тараса не виходило (С. Словник української мови у 20 томах
  7. лакей — ПРИСЛУ́ЖНИК (той, хто виконує чиюсь волю, прислужується комусь, виконує перев. дрібні, часто ганебні доручення), СЛУГА́, ПОПЛІ́ЧНИК розм., ПОПИ́ХАЧ розм., ПОБІ́ГАЧ розм., ПОСІПА́КА розм., ПІДПОМАГА́Ч розм., ПОШТУРХО́ВИСЬКО розм., ЛАКЕ́Й зневажл. Словник синонімів української мови
  8. лакей — Лаке́й, -ке́я, -ке́єві, -ке́єм; -ке́ї, -ке́їв і льо́кай, -кая; -каї, -каїв Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. лакей — Лаке́й, -ке́я м. Лакей. Лакеїв гарних і моторних багацько дуже щось було. Котл. Ен. Словник української мови Грінченка