ледарка
ЛЕ́ДАРКА, и, ж. Жін. до ле́дар.
— Ти, ледарко, фараонко, з землі стовбичиш, нічого не робиш, а я тобі повинна їсти носити! (Донч., III, 1956, 33).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ледарка — ле́дарка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- ледарка — -и. Жін. до ледар. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ледарка — ЛЕ́ДАРКА, и, ж. Жін. до ле́дар. Я, слава Богові, ще не каліка, не бездара, не ледарка й не божевільна (В. Винниченко); – Ти, ледарко, фараонко, з землі стовбичиш, нічого не робиш, а я тобі повинна їсти носити! (О. Словник української мови у 20 томах
- ледарка — ЛЕ́ДАРКА (та, що не любить працювати), ЛЕДА́ЧА, ЛЕДАЩИ́ЦЯ, ЛІНИ́ВИЦЯ розм. рідше, ПОСИДІ́ЛЬНИЦЯ діал., НЕКУКІ́БНИЦЯ діал.; ЛЕЖЕБО́КА розм., ВАЛЯ́КА розм. (та, що любить багато відпочивати, лежати). Словник синонімів української мови