ледарка

ЛЕ́ДАРКА (та, що не любить працювати), ЛЕДА́ЧА, ЛЕДАЩИ́ЦЯ, ЛІНИ́ВИЦЯ розм. рідше, ПОСИДІ́ЛЬНИЦЯ діал., НЕКУКІ́БНИЦЯ діал.; ЛЕЖЕБО́КА розм., ВАЛЯ́КА розм. (та, що любить багато відпочивати, лежати). Шматка хліба (матушка Раїса) не принесе, скаже: "Ти, ледарко, фараонко, з землі стовбичиш, нічого не робиш, а я тобі повинна їсти носити!" (О. Донченко); (Горпина:) Бачила я ледачих, а такої ледащиці, такої нехлюйки за все моє життя бачити не довелося (В. Собко); Піде (дівчина) до хати сама, або й покличуть її, а там ще й голову намилять: — чого сидиш, посидільнице? (А. Свидницький); Генеральська дочка некукібниця, А до твоїх скарбів не комірниця (пісня); Ні, тієї лежебоки Зосі У фільварку більше вже нема (Л. Дмитерко).