ледар

БІЛОРУ́ЧКА розм. (той або та, хто цурається важкої чи брудної роботи, а також не призвичаєний до важкої, серйозної праці взагалі); ПАН ірон., ПАНИ́Ч ірон. (про чоловіка, хлопця); ПА́НІ ірон., ПА́НЯ заст., ПА́ННА ірон., ПАНЯ́НКА ірон. (про жінку, дівчину); ЧИСТОПЛЮ́Й зневажл. (той, хто цурається брудної роботи). Сашко так натренував м'язи рук, що вони в нього як у спортсмена. Віталик, правда, теж не якийсь там білоручка (О. Гончар); — Буди вже своїх панів, — наказав Йонька.- А то як зайду з кіссям, то я їх скоро підніму (Григорій Тютюнник); Чистоплюй... А-а, це колись ще в школі так назвав Віктора Іван.. за те, що Віктор відмовився їхати в колгосп копати картоплю (М. Зарудний). — Пор. ле́дар, песту́н.

ГУЛЬВІ́СА розм. (той, хто любить гуляти, живе легковажно), ГУЛЯ́КА розм., БА́ЙДА розм., ЯРИ́ГА розм., заст., ЯРИ́ЖКА розм., заст., ЯРИ́ЖНИК розм., заст., ГУЛЬТЯ́Й зневажл., ГОЛЬТІПА́КА (ГУЛЬТІПА́КА) зневажл., ГАЛГА́Н діал. Щастя те, що з сина не ферт і не гульвіса: з п'ятого класу гімназії він допомагав матері, ганяючи по репетиціях (Ю. Смолич); Гуляка, горлаючи молодецьку пісню, вийшов на дорогу (А. Шиян); Всім до мене байдам байдуже (М. Бажан); Паливоди і волоцюги, Всі зводники і всі плути; Ярижники і всі п'янюги.. Кипіли в пеклі всі в смолі (І. Котляревський); Полюбила гультяя, Гірка доля моя (пісня); — Дуже, дуже багато швендяє сюди гольтіпак, що, нічого не вміючи і нічого не знаючи, туди хочуть за добрими людьми (Г. Квітка-Основ'яненко); Ці галгани і розбишаки або гинуть у бою, або татари женуть їх, як отару в неволю (З. Тулуб). — Пор. 1. безпу́тник, ле́дар, неро́ба, 1. обі́дранець, п'яни́ця.

ДАРМОЇ́Д розм. (той, хто живе на чужий кошт, чужою працею; також лайл.), ПАРАЗИ́Т розм., ЗАХРЕБЕ́ТНИК розм., ТРУ́ТЕНЬ розм., ТРУТ розм., ОБ'ЇДА́ЛО розм., ГАЛАПА́С діал. (Микита:) Собака, котру проганяють, як дармоїда, з двору, швидше знайде собі пристановище, ніж я... (М. Кропивницький); Фізичну роботу ненавидять раби і паразити (О. Довженко); Бюрократ — захребетник, Бюрократ — нахлібник, Бюрократ — недолугий управитель — він скрізь у тисячах тисяч іпостасей (з газети); Не стануть святами ніколи будні, Хоч як би там не мудрували трутні, трудитись має кожен, як бджола!.. (Д. Павличко); Цар і трут на дурняк живуть: інші працюють, а вони мед їдять (прислів'я); Об'їдало.. норовить побільше на дурничку з'їсти та випити (Г. Хоткевич); Вже сварить його й дитина, що він трут і галапас (О. Маковей). — Пор. ле́дар.

ЛЕ́ДАР (людина, яка не любить працювати), ЛЕДА́ЧИЙ, ЛІНИ́ВИЙ, ЛІНИ́ВЕЦЬ розм., ЛІНЮ́Х розм., ЛЕДА́ЩО зневажл., ЛЕДАРЮ́ГА підсил. зневажл., ЛЕДАЦЮ́ГА підсил. зневажл., ЛЕДАЩИ́ЦЯ зневажл. рідше; ГАВОЛО́В зневажл. (той, хто байдикує); ЛЕ́ЖЕНЬ розм., ЛЕЖЕБО́К розм., ЛЕЖЕБО́КА розм., ВАЛЯ́КА розм., ПІЧКУ́Р розм., БАБА́К (БАЙБА́К) розм. рідко (той, хто любить багато відпочивати, лежати). — Ледарі в нас не в пошані, працювати з перших днів привчайся (О. Гончар); — Від ледарів і лежебоків усе одніметься колись, — це я давно казав (П. Тичина); Лінивим находитися, а ледачим наробитися (прислів'я); Як зведе (козак) його гарапником! Той лінивець аж підскочив вище козака (збірник "Україна сміється"); — Може, у вас які хлопи інші, того не знаю, але у мене самі лотри, лайдаки, лінюхи і злодії (Г. Хоткевич); Ніхто й не знав, що він таке ледащо й таки зовсім бездільник, а не знавши, та й оддали за нього Пріську (Г. Квітка-Основ'яненко); Ледарюгою Остапа назвала (жінка), мовляв, він і дітей розігнав з дому, тепер і її хоче з хати вижить! (К. Гордієнко); — Наш син ледацюга, — скаржиться мати. — Нічим не цікавиться, байдикує (збірник "Український анекдот"); Говорять люди, козак ледащиця; Козак ледащиця, не хоче робити (пісня); Тепер виходить, що він мовби збоку стоїть, як оті ґаволови: самі собою, а він, головний інженер, теж сам собою (М. Ю. Тарновський); — Ченці не ченці, а якісь лежні та дармоїди, ледарі або грошолюби (І. Нечуй-Левицький); — Вставай, лежебоко, — сказав добродушно батько, — та розкажи ще раз, про що ти гомонів учора з Кажаном (О. Донченко); "Мовчи, кажу, Степане, про тебе й кури сокочуть по смітниках, що ти такий грубіян і валяка!" (Ганна Барвінок); (Пугач:) Ну, я все сказав. Не хочете — як хочете. Сидіть собі тут пічкурями. Тримайтесь за мамині спідниці (О. Гончар); — А що? — Ірися щебетала: — Сидиш без діла і клюєш? Чи се не тебе лінь напала? ..Хто б сподівавсь, що Турн бабак?.. (І. Котляревський). — Пор. гульві́са, дармої́д.

НЕРО́БА розм. (той, хто проводить час у неробстві, веде бездіяльне життя), НЕ́РО́Б розм. рідше, БЕЗДІ́ЛЬНИК заст., ПУСТОПЛЯ́С зневажл.; ЛО́БУР зневажл., лайл., ЛОБУРЯ́КА підсил. зневажл., лайл., ЛОБОТРЯ́С зневажл., лайл., ЛОБ зневажл., лайл. (перев. про здорового на вигляд хлопця або чоловіка). — .. Жити неробою — то найбільша ганьба! (О. Гончар); Павло образився. — Що ти мене агітуєш!.. Та й не такий я нероб, як тобі здається (А. Головко); Поміщик Золотарьов був безжурний гультяй — п'яничка та лобур, завсідник усіх ресторанів та кафе (Ю. Смолич); — Хай він не думає, що Сергій такий от лобуряка. Він до всякої роботи беручкий (Ю. Мушкетик); — Увечері Гармаш в салон-вагоні отамана Щупака Мандрику бачив. А з ним якраз і синка-лоботряса вашого директора (А. Головко). — Пор. гульві́са, ле́дар.