ледарка

ЛЕ́ДАРКА, и, ж.

Жін. до ле́дар.

Я, слава Богові, ще не каліка, не бездара, не ледарка й не божевільна (В. Винниченко);

– Ти, ледарко, фараонко, з землі стовбичиш, нічого не робиш, а я тобі повинна їсти носити! (О. Донченко);

Стану соромити й невісток: – що ви, ледарки, собі думаєте? (О. Гончар);

– Ай-яй-яй, ледарко... Всі на роботі, а ти (Микита Чернявський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ледарка — ле́дарка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. ледарка — -и. Жін. до ледар. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ледарка — ЛЕ́ДАРКА (та, що не любить працювати), ЛЕДА́ЧА, ЛЕДАЩИ́ЦЯ, ЛІНИ́ВИЦЯ розм. рідше, ПОСИДІ́ЛЬНИЦЯ діал., НЕКУКІ́БНИЦЯ діал.; ЛЕЖЕБО́КА розм., ВАЛЯ́КА розм. (та, що любить багато відпочивати, лежати). Словник синонімів української мови
  4. ледарка — ЛЕ́ДАРКА, и, ж. Жін. до ле́дар. — Ти, ледарко, фараонко, з землі стовбичиш, нічого не робиш, а я тобі повинна їсти носити! (Донч., III, 1956, 33). Словник української мови в 11 томах