литий
ЛИ́ТИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до ли́ти 3.
А в Римі свято. Велике свято!..І з собором Іде сам кесар. Перед ним Із бронзи литую статую Самого кесаря несуть (Шевч., II, 1953, 271);
Вдалині, на обрії, за смугою лісу, ніби з срібла литі, крейдяні гори (Головко, Літа.., 1956, 175);
// Те саме, що проли́тий.
Ти, любий друже, заговориш.. про бога, та про море, Або про марне литу кров З людей великими катами (Шевч., II, 1953, 228).
2. у знач. прикм. Вигот. способом лиття (у 3 знач.); вилитий із розплавленої речовини.
Тверді сплави поділяються на дві основні групи: литі тверді сплави і металокерамічні (Метод. викл. фрез. спр., 1958, 48);
На помості валялись здоровецькі купи срібних грошей, здорові шматки литого срібла та щирого золота (Н.-Лев., IV, 1956, 36);
Важкою, литого скла, попільницею затопила Сахно Гальванеску в тім’я… (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 103);
Сухо подзвонюють мідяним листом дуби, ..під ногами вислизають тугі, мов литі, жолуді (Кучер, Прощай.., 1957, 70);
// перен., розм. Те саме, що нали́тий 2.
Зерно лите, повне, як жолудь (Горл., II, 1959, 337).
Значення в інших словниках
- литий — ли́тий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- литий — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до лити 3). || Те саме, що пролитий. 2》 у знач. прикм. Вигот. способом лиття (у 3 знач.); вилитий із розплавленої речовини. || перен., розм. Те саме, що налитий 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- литий — ЛИ́ТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до ли́ти 1, 5. А барана принесе [священик] мирною жертвою для Господа на коші опрісноків, і священик принесе його хлібну жертву та його жертву литу (Біблія. Пер. І. Огієнка); А в Римі свято. Велике свято! .. Словник української мови у 20 томах
- литий — ЛИ́ТИЙ (виготовлений способом лиття), ЛЛЯ́ТИЙ рідше. З собором Іде сам кесар. Перед ним із бронзи литую статую Самого кесаря несуть (Т. Шевченко); Що ж ти рвалася з дула, Що ж мене ти минула, Куля ллята, розпроклята, ти розводнице стара! (А. Малишко). Словник синонімів української мови
- литий — Ли́тий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- литий — Литий, -а, -е 1) Литой. Несуть пани есаули козацькую збрую: литий панцирь порубаний, шаблю золотую. Шевч. 363. 2) Массивный, плотный, цѣльный. литий по́яс. Поясъ, вышитый золотомъ. Гол. Од. 29. Словник української мови Грінченка