1. Словник синонімів української мови

литий

ЛИ́ТИЙ (виготовлений способом лиття), ЛЛЯ́ТИЙ рідше. З собором Іде сам кесар. Перед ним із бронзи литую статую Самого кесаря несуть (Т. Шевченко); Що ж ти рвалася з дула, Що ж мене ти минула, Куля ллята, розпроклята, ти розводнице стара! (А. Малишко).

ПО́ЗНАЧКА (спеціальний знак, зроблений для відрізнення чогось, вказівки на щось), ПОЗНА́ЧЕННЯ, ВІДМІ́ТКА, МІ́ТКА, МІТА, ВІДЗНА́ЧКА розм., ЛИ́ТА заст.; КАРБ, НАРУ́БКА (такий знак, зроблений чимсь гострим); ПОМІ́ТКА (перев. письмова); РЕМА́РКА спец. (у словнику — для повнішої характеристики слова). Податковий інспектор щомісяця брав хабар, ставив якусь позначку у своїй записній книжці (Н. Рибак); Вивчаючи історію Стародавнього Риму, учні на кожному уроці робили позначення на контурній карті Європи (з журналу); Витягши пістолет, підняв (Мюльнер) прицільну рамку на відмітку "300" (І. Багмут); — З чого ж починати? — вдарив Денис по молодому дубкові сокирою так, що аж листя на ньому затремтіло. — Мітку шукай (Григорій Тютюнник); Відзначок нігтем там чимало Було на книжних берегах (переклад М. Рильського); На кождій палиці видно було більші або менші карби, один попри один (І. Франко); — Та тут ось ізсередини на лантусі помітка якась накарлякана. Бублик якийсь, начебто як "О"... (О. Гончар).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. литий — ли́тий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. литий — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до лити 3). || Те саме, що пролитий. 2》 у знач. прикм. Вигот. способом лиття (у 3 знач.); вилитий із розплавленої речовини. || перен., розм. Те саме, що налитий 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. литий — ЛИ́ТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до ли́ти 1, 5. А барана принесе [священик] мирною жертвою для Господа на коші опрісноків, і священик принесе його хлібну жертву та його жертву литу (Біблія. Пер. І. Огієнка); А в Римі свято. Велике свято! .. Словник української мови у 20 томах
  4. литий — Ли́тий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. литий — ЛИ́ТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до ли́ти 3. А в Римі свято. Велике свято!..І з собором Іде сам кесар. Перед ним Із бронзи литую статую Самого кесаря несуть (Шевч. Словник української мови в 11 томах
  6. литий — Литий, -а, -е 1) Литой. Несуть пани есаули козацькую збрую: литий панцирь порубаний, шаблю золотую. Шевч. 363. 2) Массивный, плотный, цѣльный. литий по́яс. Поясъ, вышитый золотомъ. Гол. Од. 29. Словник української мови Грінченка