1. Словник української мови в 11 томах

лихолітній

ЛИХОЛІ́ТНІЙ, я, є. Стос. до лихоліття.

Вірили ми свято, Вірили без міри: І любові-ласці І бабиній казці. Та припала інша Пора лихолітня: Віру в нас убили (Граб., І, 1959, 220).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лихолітній — лихолі́тній прикметник Орфографічний словник української мови
  2. лихолітній — -я, -є. Стос. до лихоліття. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лихолітній — ЛИХОЛІ́ТНІЙ, я, є. Стос. до лихоліття. Вірили ми свято, Вірили без міри: І любові-ласці, І бабиній казці. Та припала інша Пора лихолітня: Віру в нас убили (П. Словник української мови у 20 томах