лихолітній

лихолі́тній

-я, -є.

Стос. до лихоліття.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лихолітній — лихолі́тній прикметник Орфографічний словник української мови
  2. лихолітній — ЛИХОЛІ́ТНІЙ, я, є. Стос. до лихоліття. Вірили ми свято, Вірили без міри: І любові-ласці, І бабиній казці. Та припала інша Пора лихолітня: Віру в нас убили (П. Словник української мови у 20 томах
  3. лихолітній — ЛИХОЛІ́ТНІЙ, я, є. Стос. до лихоліття. Вірили ми свято, Вірили без міри: І любові-ласці І бабиній казці. Та припала інша Пора лихолітня: Віру в нас убили (Граб., І, 1959, 220). Словник української мови в 11 томах