1. Словник української мови в 11 томах

лицемірно

ЛИЦЕМІ́РНО, присл. Удавано сердечно, доброзичливо; нещиро.

Він глянув на Нелю, і його очі спалахнули наче від магнію, але тут же сховались за лицемірно опущеними повіками (Вільде, Сестри.., 1958, 429).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лицемірно — лицемі́рно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. лицемірно — присл. Удавано сердечно, доброзичливо; нещиро. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лицемірно — ЛИЦЕМІ́РНО, присл. Удавано сердечно, доброзичливо; нещиро. Вона, наприклад, уважає, що Олександра Михайлівна грабує її. І не лицемірно вважає, в тому то й біда, що ні, а щиро, всею істотою переконана в цьому... (В. Словник української мови у 20 томах
  4. лицемірно — Лицемірно нар. Лицемѣрно. Словник української мови Грінченка