1. Словник української мови в 11 томах

личечко

ЛИ́ЧЕЧКО, а, с., нар.-поет. Пестл. до лице́ 1, 4.

Як загледить [Маруся] чужого чоловіка, то не то що личечко, а й ніжечки, здається, малесечкі порум’яніють (Вовчок, І, 1955, 381).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. личечко — ли́чечко іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. личечко — див. лице Словник синонімів Вусика
  3. личечко — ЛИ́ЧЕЧКО, а, с., нар.-поет. Пестл. до лице́ 1, 3. Личечком собі хоч і кріпко похудла, і рум'янцю на щочечках не стало, та се здавалося, що так їй гарніше було (Г. Словник української мови у 20 томах