1. Словник української мови в 11 томах

лови

ЛО́ВИ, ів, мн.

1. Полювання на звіра, птахів, рибу тощо.

Вже третій день тривали лови (Фр., VI, 1951, 10);

Ми з ловів поверталися додому На пароплаві "Крупська" (Рильський, II, 1960, 198);

*Образно. — А жити й їсти треба, і тому й ведуться такі шалені лови за жінкою з посагом (Вільде, Сестри.., 1958, 526).

На ло́ви; На ло́вах — на полювання, рибальство (на полюванні, рибальстві).

[Химка:] У суботу панича не буде дома — на лови збирається (Мирний, V, 1955, 217);

Під великим камінням водилися круглоголові бички, і Вітя з хлопцями сьогодні ходив на лови (Собко, Скеля.., 1961, 67);

Повіки хай живе в серцях людських Амвросій Бучма, славний між чудових, Що найживішим був серед живих — На сцені, в дружбі, у сім’ї, на ловах! (Рильський, Зграя.., 1959, 15).

2, Те саме, що ло́влення.

На вільних землях зорганізовані були на втікачів лови (Коцюб., І, 1955, 335);

На лови Дончака [жеребця] вийшли мало не всі колгоспники і нічого не могли вдіяти (Чорн., Потік.., 1956, 290).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лови — ло́ви множинний іменник Орфографічний словник української мови
  2. лови — Полювання, ловитва, ловля; (риби) рибальство, риболовля; влови. Словник синонімів Караванського
  3. лови — -ів, мн. 1》 Полювання на звіра, птахів, рибу тощо. 2》 Те саме, що ловлення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. лови — ЛО́ВИ, ів, мн. 1. Полювання на звіра, птахів, рибу і т. ін. В графських лісах зимою, коло Різдва, відбувалися великі лови (Б. Лепкий); Гайдуки, либонь, верталися з ловів, .. зайняли всю греблю, Філону довелося .. Словник української мови у 20 томах
  5. лови — МИСЛИ́ВСТВО (добування диких звірів і птахів як промисел); ПОЛЮВА́ННЯ (розшуки, вистежування й переслідування диких звірів і птахів з метою вбити або спіймати їх); ЛОВЕ́ЦТВО, ЛО́ВИ, УЛО́ВИ (ВЛО́ВИ), ЛОВИ́ТВА, УЛО́В (ВЛОВ) заст. (перев. Словник синонімів української мови
  6. лови — Ло́ви, ло́вів, ло́вам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. лови — Ло́ви, -вів м. мн. Ловля; охота, звѣриная ловля. Біда тій курці, що на ній сокола заправляють на лови. Ном. № 1301. Ой пішло два паничі на лови, на лови, надибало дві панянці в зеленій діброві. Словник української мови Грінченка