ловецький

ЛОВЕ́ЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до лове́ць.

Ще сонечко не зараз мало сходити, а вже ловецьке товариство вирушило з табору (Фр., VI, 1951, 11);

// Признач. для ловецтва.

Володимир Мономах.. сам наглядав і за кіньми, і за ловецькими птахами (соколами), і за кухнею (Іст. СРСР, І, 1956, 54);

Зліва чути звуки ловецьких сурм (Коч., П’єси, 1951, 129);

// Власт. ловцеві.

Почуття ловецького задоволення опанувало тепер його душу (Фр., IV, 1950, 429).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ловецький — лове́цький прикметник Орфографічний словник української мови
  2. ловецький — Мисливський, ловчий, звіроловчий. Словник синонімів Караванського
  3. ловецький — -а, -е. Прикм. до ловець. || Признач. для ловецтва. || Власт. ловцеві. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ловецький — ЛОВЕ́ЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до лове́ць. – Го-го-го! – гукав весело Кочубей. – Бачу, не дармувало моє ловецьке товариство. Не вернемо з порожніми руками (Б. Лепкий); // Признач. для ловецтва. Зліва чути звуки ловецьких сурм (І. Словник української мови у 20 томах
  5. ловецький — МИСЛИ́ВСЬКИЙ, ЛОВЕ́ЦЬКИЙ, ЗВІРОЛОВЕ́ЦЬКИЙ, ЗВІРОБІ́ЙНИЙ, СТРІЛЕ́ЦЬКИЙ, ПОЛЬОВИ́Й, УЛО́ВЧИЙ (ВЛО́ВЧИЙ) (про собак та їхні якості). Це була хороша мисливська рушниця (З. Тулуб); За кілька днів до відкриття мисливського сезону ми вже дебатуємо: куди? (О. Словник синонімів української мови
  6. ловецький — Лове́цький, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. ловецький — Лове́цький, -а, -е Охотничій, ловецкій. За лаштунками чутно ловецькі роги. Стор. II. 218. Сплітають сіть ловецькую на нас. К. ПС. 85. Словник української мови Грінченка