ловецький
ЛОВЕ́ЦЬКИЙ, а, е.
Прикм. до лове́ць.
– Го-го-го! – гукав весело Кочубей. – Бачу, не дармувало моє ловецьке товариство. Не вернемо з порожніми руками (Б. Лепкий);
// Признач. для ловецтва.
Зліва чути звуки ловецьких сурм (І. Кочерга);
Як прийшов я до палацу, там хортів побачив зграю, Соколи ловецькі рвались з двору ринути до гаю (М. Бажан, пер. з тв. Ш. Руставелі);
Шість тисяч літ тому в долинах Алтаю, Сибіру та Казахстану в середовищі кочовиків полювали з ловецькими птахами (із журн.);
// Власт. ловцеві.
Почуття ловецького задоволення опанувало тепер його душу (І. Франко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ловецький — лове́цький прикметник Орфографічний словник української мови
- ловецький — Мисливський, ловчий, звіроловчий. Словник синонімів Караванського
- ловецький — -а, -е. Прикм. до ловець. || Признач. для ловецтва. || Власт. ловцеві. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ловецький — МИСЛИ́ВСЬКИЙ, ЛОВЕ́ЦЬКИЙ, ЗВІРОЛОВЕ́ЦЬКИЙ, ЗВІРОБІ́ЙНИЙ, СТРІЛЕ́ЦЬКИЙ, ПОЛЬОВИ́Й, УЛО́ВЧИЙ (ВЛО́ВЧИЙ) (про собак та їхні якості). Це була хороша мисливська рушниця (З. Тулуб); За кілька днів до відкриття мисливського сезону ми вже дебатуємо: куди? (О. Словник синонімів української мови
- ловецький — Лове́цький, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- ловецький — ЛОВЕ́ЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до лове́ць. Ще сонечко не зараз мало сходити, а вже ловецьке товариство вирушило з табору (Фр., VI, 1951, 11); // Признач. для ловецтва. Володимир Мономах.. Словник української мови в 11 томах
- ловецький — Лове́цький, -а, -е Охотничій, ловецкій. За лаштунками чутно ловецькі роги. Стор. II. 218. Сплітають сіть ловецькую на нас. К. ПС. 85. Словник української мови Грінченка