ложечник

ЛО́ЖЕЧНИК, а, ч. Футляр для ложки, який носили за поясом запорожці.

Підперізувались вони шкуряним поясом і прив’язували до його гаман, .. швайку — часом налагодить збрую, і ложечник з ложкою (Стор., І, 1957, 267).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ложечник — ло́жечник іменник чоловічого роду футляр для ложки, який носили за поясом запорожці ложе́чник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. ложечник — -а, ч. Футляр для ложки, що його носили за поясом запорожці. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ложечник — ЛО́ЖЕЧНИК, а, ч., іст. Футляр для ложки, який носили за поясом запорожці. Підперізувались вони шкуряним поясом і прив'язували до його гаман, .. швайку – часом налагодить збрую, і ложечник з ложкою (О. Стороженко). Словник української мови у 20 томах
  4. ложечник — Ложе́чник, -ка м. 1) Ложечный мастеръ. 2) Футляръ для ложки, носившійся запорожцами у пояса. Підперезувались вони шкуратяним поясом і прив'язували до його гаман... з кресалом і губкою, швайку, — часом налагодить збрую і ложечник з ложкою. Стор. II. 181. Словник української мови Грінченка