ложечник
ЛО́ЖЕЧНИК, а, ч., іст.
Футляр для ложки, який носили за поясом запорожці.
Підперізувались вони шкуряним поясом і прив'язували до його гаман, .. швайку – часом налагодить збрую, і ложечник з ложкою (О. Стороженко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ложечник — ло́жечник іменник чоловічого роду футляр для ложки, який носили за поясом запорожці ложе́чник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- ложечник — -а, ч. Футляр для ложки, що його носили за поясом запорожці. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ложечник — ЛО́ЖЕЧНИК, а, ч. Футляр для ложки, який носили за поясом запорожці. Підперізувались вони шкуряним поясом і прив’язували до його гаман, .. швайку — часом налагодить збрую, і ложечник з ложкою (Стор., І, 1957, 267). Словник української мови в 11 томах
- ложечник — Ложе́чник, -ка м. 1) Ложечный мастеръ. 2) Футляръ для ложки, носившійся запорожцами у пояса. Підперезувались вони шкуратяним поясом і прив'язували до його гаман... з кресалом і губкою, швайку, — часом налагодить збрую і ложечник з ложкою. Стор. II. 181. Словник української мови Грінченка