1. Словник української мови в 11 томах

лоск

ЛОСК¹, у, ч.

1. рідко. Блиск гладенької поверхні.

2. перен. Бездоганний зовнішній вигляд.

За лоском цієї чемності обоє вони ще більше відчули, що вузол неприязні між ними зашморгується все тугіше (Баш, Надія, 1960, 233);

В цих [XVII століття] школах і університетах шляхта здобувала не стільки знання, скільки зовнішній лоск (Іст. УРСР, І, 1953, 208).

ЛОСК², у, ч., діал.

1. Безладдя.

◊ У лоск лягти́ — вилягти.

У лоск лягла пшениця (Сл. Гр.).

2. у знач. присл. ло́ском. Безладно.

З річки лоском вдаль несеться Праників удар (Фр., XIII, 1954, 181).

◊ Ки́нути (поки́нути) ло́ском — залишити у безладді.

Як приїхали [Люборацькі] звідкільсь та коні випрягли, то так лоском і покинули все — так і лежало (Свидн., Люборацькі, 1955, 3);

Олександра кинула все лоском у хаті й побігла на буряки (Коцюб., І, 1955, 63);

Ло́ском лежа́ти — бути неприбраним, неупораним.

[Степан:] У Трохима лежить все лоском у полі, так я оце йду прохати допомоги у добрих хазяїнів (Кроп., V, 1959, 138);

Ло́ском ляга́ти — зовсім лягати; падати.

Крик реготу знявся кругом неї і розкотився по всіх хатах. Люди — лоском лягають, аж за животи беруться (Мирний, III, 1954, 86).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лоск — лоск 1 іменник чоловічого роду блиск; бездоганний вигляд лоск 2 іменник чоловічого роду безладдя Орфографічний словник української мови
  2. лоск — I -у, ч. 1》 рідко. Блиск гладенької поверхні. 2》 перен. Бездоганний зовнішній вигляд. II -у, ч., діал. 1》 Безладдя. 2》 у знач. присл. лоском. Безладно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лоск — Лиск, полиск Словник чужослів Павло Штепа
  4. лоск — ЛОСК, у, ч. 1. Те саме, що блиск 1, 3. Мжичить сонний лоск під образами, позлітка заліпила образи (І. Андрусяк); Не було отієї осмисленості в очах. Одсвіту, сказати б, лоску інтелекту (Г. Колісник). 2. перен. Бездоганний зовнішній вигляд. Словник української мови у 20 томах
  5. лоск — лежа́ти ло́ском. 1. Бути неприбраним, невпорядкованим і т. ін. (Степан:) У Трохима лежить все лоском у полі, так я оце йду прохати допомоги у добрих хазяїнів (М. Кропивницький). 2. Нічого не робити, байдикувати якийсь час. Фразеологічний словник української мови
  6. лоск — БЛИСК (велич, могутність, багатство, солідність, дорога модність і т. ін. — у їх зовнішньому, часто лише показному вияві), ПИШНО́ТА, ЛИСК, ЛОСК рідше, ГЛЯ́НЕЦЬ (ГЛЯНС) (бездоганний зовнішній вигляд, вишукані манери і т. ін.). Словник синонімів української мови
  7. лоск — Лоск, ло́ску, -кові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. лоск — Лоск, -ку м. Въ выраженіи: у лоск лягла пшениця — въ повалку. см. лоском. Словник української мови Грінченка