лоск

лежа́ти ло́ском. 1. Бути неприбраним, невпорядкованим і т. ін. (Степан:) У Трохима лежить все лоском у полі, так я оце йду прохати допомоги у добрих хазяїнів (М. Кропивницький). 2. Нічого не робити, байдикувати якийсь час. (Хівря:) Всі лоском лежали аж до другого півдня (Г. Квітка-Основ’яненко).

ло́ском ляга́ти. Дуже сміятися. Крик реготу знявся кругом неї і розкотився по всіх хатах. Люди — лоском лягають, аж за животи беруться (Панас Мирний).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лоск — лоск 1 іменник чоловічого роду блиск; бездоганний вигляд лоск 2 іменник чоловічого роду безладдя Орфографічний словник української мови
  2. лоск — I -у, ч. 1》 рідко. Блиск гладенької поверхні. 2》 перен. Бездоганний зовнішній вигляд. II -у, ч., діал. 1》 Безладдя. 2》 у знач. присл. лоском. Безладно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лоск — Лиск, полиск Словник чужослів Павло Штепа
  4. лоск — ЛОСК, у, ч. 1. Те саме, що блиск 1, 3. Мжичить сонний лоск під образами, позлітка заліпила образи (І. Андрусяк); Не було отієї осмисленості в очах. Одсвіту, сказати б, лоску інтелекту (Г. Колісник). 2. перен. Бездоганний зовнішній вигляд. Словник української мови у 20 томах
  5. лоск — БЛИСК (велич, могутність, багатство, солідність, дорога модність і т. ін. — у їх зовнішньому, часто лише показному вияві), ПИШНО́ТА, ЛИСК, ЛОСК рідше, ГЛЯ́НЕЦЬ (ГЛЯНС) (бездоганний зовнішній вигляд, вишукані манери і т. ін.). Словник синонімів української мови
  6. лоск — Лоск, ло́ску, -кові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. лоск — ЛОСК¹, у, ч. 1. рідко. Блиск гладенької поверхні. 2. перен. Бездоганний зовнішній вигляд. За лоском цієї чемності обоє вони ще більше відчули, що вузол неприязні між ними зашморгується все тугіше (Баш, Надія, 1960, 233)... Словник української мови в 11 томах
  8. лоск — Лоск, -ку м. Въ выраженіи: у лоск лягла пшениця — въ повалку. см. лоском. Словник української мови Грінченка