1. Словник синонімів української мови

лоск

БЛИСК (велич, могутність, багатство, солідність, дорога модність і т. ін. — у їх зовнішньому, часто лише показному вияві), ПИШНО́ТА, ЛИСК, ЛОСК рідше, ГЛЯ́НЕЦЬ (ГЛЯНС) (бездоганний зовнішній вигляд, вишукані манери і т. ін.). Він любив блиск, розкіш і жадав багатої, естетичної церковно-аристократичної обстави (І. Нечуй-Левицький); Нічого не щадила (мати) для блиску й краси своєї дочки (Н. Кобринська); Се йшов у всій своїй пишноті на тухольську раду боярин Тугар Вовк зі своєю дружиною (І. Франко); — І смішно, і сумно було бачити, як тьмяніє отой фальшивий лиск зверхності над людьми і як на виду починає проступати (в Гризоти) людське (В. Речмедін); Пруссацький оберст губить лоск і форс, (М. Бажан); Він віддасть його (хлопчика) комусь із магнатів, щоб при магнатському дворі набув він елегантних манер, знайомств і глянцю (З. Тулуб). — Пор. 3. бага́тство, I. 1. шик.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лоск — лоск 1 іменник чоловічого роду блиск; бездоганний вигляд лоск 2 іменник чоловічого роду безладдя Орфографічний словник української мови
  2. лоск — I -у, ч. 1》 рідко. Блиск гладенької поверхні. 2》 перен. Бездоганний зовнішній вигляд. II -у, ч., діал. 1》 Безладдя. 2》 у знач. присл. лоском. Безладно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лоск — Лиск, полиск Словник чужослів Павло Штепа
  4. лоск — ЛОСК, у, ч. 1. Те саме, що блиск 1, 3. Мжичить сонний лоск під образами, позлітка заліпила образи (І. Андрусяк); Не було отієї осмисленості в очах. Одсвіту, сказати б, лоску інтелекту (Г. Колісник). 2. перен. Бездоганний зовнішній вигляд. Словник української мови у 20 томах
  5. лоск — лежа́ти ло́ском. 1. Бути неприбраним, невпорядкованим і т. ін. (Степан:) У Трохима лежить все лоском у полі, так я оце йду прохати допомоги у добрих хазяїнів (М. Кропивницький). 2. Нічого не робити, байдикувати якийсь час. Фразеологічний словник української мови
  6. лоск — Лоск, ло́ску, -кові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. лоск — ЛОСК¹, у, ч. 1. рідко. Блиск гладенької поверхні. 2. перен. Бездоганний зовнішній вигляд. За лоском цієї чемності обоє вони ще більше відчули, що вузол неприязні між ними зашморгується все тугіше (Баш, Надія, 1960, 233)... Словник української мови в 11 томах
  8. лоск — Лоск, -ку м. Въ выраженіи: у лоск лягла пшениця — въ повалку. см. лоском. Словник української мови Грінченка