лубковий
ЛУБКО́ВИЙ, а, е. Обкладений лубками (у 1 знач.).
Повертається [Юхим] з сіллю в лубковім возі і ще з більшими турботами в голові (Ле, Ю. Кудря, 1956, 12).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лубковий — лубко́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- лубковий — -а, -е. Обкладений лубками (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- лубковий — ЛУБКО́ВИЙ, а, е. 1. Обкладений лубками (у 1 знач.). Повертається [Юхим] з сіллю в лубковім возі і ще з більшими турботами в голові (Іван Ле). 2. Надрукований з лубка (у 4 знач.) (про картину). Словник української мови у 20 томах