1. Словник української мови в 11 томах

лунь

ЛУНЬ, я, ч. і рідко ж. Хижий птах родини яструбиних із сірувато-білим пір’ям у самців.

Своє гніздо лунь очеретяний улаштовує в заростях високої болотяної рослинності (Корисні птахи.., 1950, 74);

Часом пропливе над тією пустинею у тихому повітрі одинока лунь біла (Морд., І, 1958, 87);

*У порівн. Обізвався старий дід з білою, як лунь, бородою (Мирний, III, 1954, 308).

◊ Лунь тебе́ (його́ і т. ін.) вхо́пить — помре хто-небудь.

Тобі там буде не до чмиги, Як піднесуть із оцтом фиги, То зараз вхопить тебе лунь (Котл., І, 1952, 121).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лунь — лунь 1 іменник чоловічого роду, істота птах лунь 2 іменник жіночого роду, істота птах рідко Орфографічний словник української мови
  2. лунь — -я, ч. і рідко ж. Хижий птах родини яструбиних із сірувато-білим пір'ям у самців. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лунь — ЛУНЬ, я, ч. і рідше ж. Хижий птах родини яструбових із сірувато-білим пір'ям у самців. Часом пропливе над тією пустинею у тихому повітрі одинока лунь біла (Д. Словник української мови у 20 томах
  4. лунь — Хижий птах із ряду соколоподібних; 10 видів середнього розміру; в Європі 4 види, серед них: л. польовий, л. болотяний; всі охороняються. Універсальний словник-енциклопедія
  5. лунь — лунь ухопи́в (рідше ухопи́ла) кого, фам. Хтось помер. Лунь його вхопив (Сл. Б. Грінченка); Як піднесуть із оцтом фиги, То зараз вхопить тебе лунь (І. Котляревський); — Щоб тебе лунь ухопила! (Укр.. присл..). як лунь, зі сл. си́вий, бі́лий і т. ін. Фразеологічний словник української мови
  6. лунь — Лунь, -ня ж. и ні, ж. Птица: лунь, саричъ. Сивий дід, як лунь. щоб тебе лунь ухопила (Ном. № 3758), щоб ти луні нагнав. (Ном. № 3738). Чтобъ ты околѣлъ! Лунь його вхопив. О. 1862. X. 45. Як піднесуть із оцтом фиги, то зараз вхопить тебе лунь. Котл. Ен. III. 17. Словник української мови Грінченка