лускуватий

ЛУСКУВА́ТИЙ, а, е. Укритий лускою (у 1 знач.).

Дворічне випробування українського лускуватого коропа показало значні переваги його перед іншими породами [ставкових риб] (Наука.., 10, 1956, 23);

// Який зовні нагадує луску риб, ящірок і т. ін.

Для незнайки [незнайка] виноград увесь однаковий, а вмілець по самій корі пальцями чує, який сорт, бо кора ж різна: то нитчаста, то гладенька, то ребриста, то лускувата, мов на рибі… (Гончар, Бригантина, 1973, 112).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лускуватий — лускува́тий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. лускуватий — -а, -е. Укритий лускою (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лускуватий — ЛУСКУВА́ТИЙ, а, е. Укритий лускою (у 1 знач.). Тут зараз Повиринали із солоних хвиль Дочки Нерея, кожда сидячи На лускуватому хребті якоїсь Потвори морської, та й ну кругом гуляти! (І. Словник української мови у 20 томах