1. Словник української мови в 11 томах

лутига

ЛУТИ́ГА, и, ж. Однорічна трава, бур’ян родини лободових.

Довгоносик спочатку знаходить поживу на лутизі, а потім переходить на сходи буряків (Хлібороб Укр., 1, 1965, 8).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лутига — лути́га іменник жіночого роду бур'ян Орфографічний словник української мови
  2. лутига — -и, ж. Однорічна трава, бур'ян родини лободових. Великий тлумачний словник сучасної мови