лутка
ЛУ́ТКА, и, ж., чого і без означення.
1. Бокова частина віконної або дверної рами, стесана навскіс; косяк ( див. кося́к¹ 2).
Вікна паничевого дому курились димом. Вогонь.. вже облизував лутки знадвору (Коцюб., II, 1955, 90);
З хати вже вирвані лутки дверей і вікон, і вона, біла, дивиться на світ проваленими страхітливими очима (Довж., Зач. Десна, 1957, 552).
2. Те саме, що підвіко́ння.
Антон із Сашком примостились на лутці і вслухались у читання (Головко, І, 1957, 273);
Поклав [Апостол] на лутку вікна баян (Ю. Янов., IV, 1959, 119);
Лігши грудьми на лутку вікна, дивився з другого поверху вниз Семен Барабаш (Сміл., Зустрічі, 1936, 60).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лутка — лу́тка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири лу́тки Орфографічний словник української мови
- лутка — (дверей) д. косяк; (під вікном) підвіконня. Словник синонімів Караванського
- лутка — -и, ж., чого і без означення. 1》 Бокова частина віконної або дверної рами, стесана навскіс; косяк (див. косяк I 2)). 2》 Те саме, що підвіконня. Великий тлумачний словник сучасної мови
- лутка — ЛУ́ТКА, и, ж., чого і без означення. 1. Бокова частина віконної або дверної рами, стесана навскіс; косяк (див. кося́к¹ 2). Вікна паничевого дому курились димом. Вогонь .. вже облизував лутки знадвору (М. Коцюбинський); Збудована [хатка] з старої цегли, .. Словник української мови у 20 томах
- лутка — ЛУ́ТКА чого і без означення (бокова частина віконної або дверної рами, стесана навскіс), КОСЯ́К розм., ВАРЦА́Б діал., ВАРЦА́БА діал. Біля лутки дверей стояла бліда Віра, боячись глянути чоловікові в очі (А. Словник синонімів української мови
- лутка — Лутка, -ки ж. Оконный косякъ. Я за луткою коло вікна сиджу. Г. Барв. 292. Словник української мови Грінченка