1. Орфографічний словник української мови

лутка

лу́тка

іменник жіночого роду

* Але: дві, три, чотири лу́тки

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лутка — (дверей) д. косяк; (під вікном) підвіконня. Словник синонімів Караванського
  2. лутка — -и, ж., чого і без означення. 1》 Бокова частина віконної або дверної рами, стесана навскіс; косяк (див. косяк I 2)). 2》 Те саме, що підвіконня. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лутка — ЛУ́ТКА, и, ж., чого і без означення. 1. Бокова частина віконної або дверної рами, стесана навскіс; косяк (див. кося́к¹ 2). Вікна паничевого дому курились димом. Вогонь .. вже облизував лутки знадвору (М. Коцюбинський); Збудована [хатка] з старої цегли, .. Словник української мови у 20 томах
  4. лутка — ЛУ́ТКА чого і без означення (бокова частина віконної або дверної рами, стесана навскіс), КОСЯ́К розм., ВАРЦА́Б діал., ВАРЦА́БА діал. Біля лутки дверей стояла бліда Віра, боячись глянути чоловікові в очі (А. Словник синонімів української мови
  5. лутка — ЛУ́ТКА, и, ж., чого і без означення. 1. Бокова частина віконної або дверної рами, стесана навскіс; косяк ( див. кося́к¹ 2). Вікна паничевого дому курились димом. Вогонь.. вже облизував лутки знадвору (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  6. лутка — Лутка, -ки ж. Оконный косякъ. Я за луткою коло вікна сиджу. Г. Барв. 292. Словник української мови Грінченка