лутка
ЛУ́ТКА, и, ж., чого і без означення.
1. Бокова частина віконної або дверної рами, стесана навскіс; косяк (див. кося́к¹ 2).
Вікна паничевого дому курились димом. Вогонь .. вже облизував лутки знадвору (М. Коцюбинський);
Збудована [хатка] з старої цегли, .. обладнана одвірками, дверима, лутками, вікнами (В. Барка).
2. Те саме, що підвіко́ння.
Весело дзенькнула шибка, і забряжчало на лутці розбите шкло (Б. Антоненко-Давидович);
Біля вікна, спершись ліктями на лутку, стояла Неля (Ю. Мушкетик);
Усі три дні й три ночі на столі довкруж домовини, й на лавах, і на лутках вікон, і по кутках та полицях стояли горнеці та горнятка з медами та стравами (І. Білик).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лутка — лу́тка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири лу́тки Орфографічний словник української мови
- лутка — (дверей) д. косяк; (під вікном) підвіконня. Словник синонімів Караванського
- лутка — -и, ж., чого і без означення. 1》 Бокова частина віконної або дверної рами, стесана навскіс; косяк (див. косяк I 2)). 2》 Те саме, що підвіконня. Великий тлумачний словник сучасної мови
- лутка — ЛУ́ТКА чого і без означення (бокова частина віконної або дверної рами, стесана навскіс), КОСЯ́К розм., ВАРЦА́Б діал., ВАРЦА́БА діал. Біля лутки дверей стояла бліда Віра, боячись глянути чоловікові в очі (А. Словник синонімів української мови
- лутка — ЛУ́ТКА, и, ж., чого і без означення. 1. Бокова частина віконної або дверної рами, стесана навскіс; косяк ( див. кося́к¹ 2). Вікна паничевого дому курились димом. Вогонь.. вже облизував лутки знадвору (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
- лутка — Лутка, -ки ж. Оконный косякъ. Я за луткою коло вікна сиджу. Г. Барв. 292. Словник української мови Грінченка