1. Словник української мови в 11 томах

лушпина

ЛУШПИ́НА, и, ж. Те саме, що лушпа́йка.

Ковтав [Сеспель] ту картоплю, ледь зідравши сяк-так лушпину (Збан., Сеспель, 1961, 310);

Знають той колос, стебло і лушпина, Що, як доспіє зерно золоте, Серп їх нещадний зітне і змете (Фр., X, 1954, 59);

*У порівн. — Звик я, — каже, — в цьому лісі, Як лушпина при горісі (Перв., Казка.., 1958, 25);

// Шматок лушпайки.

Незабаром летіла до мене в двері надкушена кислиця, шматок соняшника або з кавуна лушпина (Вас., Вибр., 1954, 26).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лушпина — (тверде покриття плодів) шкаралупа, розм. шкарлупа, луска, (цупка зовнішня оболонка) шкірка, шкуринка. Словник синонімів Полюги
  2. лушпина — лушпи́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. лушпина — див. залишок; лушпайка Словник синонімів Вусика
  4. лушпина — -и, ж. Те саме, що лушпайка. || Шматок лушпайки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. лушпина — ЛУШПИ́НА, и, ж. Те саме, що лушпа́йка. Зриває [пан] мигдалевий горішок, не кваплячись, обирає зелену лушпину (Н. Королева); * Образно. Хто відає, які несподіванки можуть тоді спіткати їх. Словник української мови у 20 томах
  6. лушпина — ШКАРАЛУ́ПА (тверде покриття плодів, яєць), ШКАРАЛУ́ПИНА розм., ШКАРЛУ́ПА розм., ШКАРЛУ́ПИНА розм., ШКАРАЛУ́ЩА (ШКАРАЛЮ́ЩА) розм., ШКАРАЛУ́ЩИНА розм., ШКАРУ́ПА (ШКОРУ́ПА) діал.; ЛУШПИ́НА, ЛУЗГА́, ЛУСКА́, ЛУШПАНИ́НА, ЛУШПА́, ЛУПА́ діал. (перев. Словник синонімів української мови