лушпина

ШКАРАЛУ́ПА (тверде покриття плодів, яєць), ШКАРАЛУ́ПИНА розм., ШКАРЛУ́ПА розм., ШКАРЛУ́ПИНА розм., ШКАРАЛУ́ЩА (ШКАРАЛЮ́ЩА) розм., ШКАРАЛУ́ЩИНА розм., ШКАРУ́ПА (ШКОРУ́ПА) діал.; ЛУШПИ́НА, ЛУЗГА́, ЛУСКА́, ЛУШПАНИ́НА, ЛУШПА́, ЛУПА́ діал. (перев. з насіння соняшнику, проса, гречки тощо; також збірн.). Стоячи над шлюпкою, схожою на горіхову шкаралупу, Володя раптом згадав Інгу (О. Донченко); Кому грецькі горіхи, а кому шкаралупина... (С. Скляренко); Мініатюрний писанкарський візерунок набагато переконливіший на справжній яєчній шкарлупі (з журналу); Їх ждало маленьке човенце, справжня оріхова шкарлупина, навантажена всілякими припасами (Юліан Опільський); Монастирський двір у піст був засіяний білими шкаралющами, неначе снігом (І. Нечуй-Левицький); Як стали пристигати дині, помічає він, що оце вдень лежала така гарна динька, а на ранок устане: сама шкаралущина! (казка); Кухарі другий раз уже піділляли теплою водою гущу з недоварених горошин та лушпини (І. Франко); Гімназисти, реалісти і солдати-дезертири.. старанно лузають насіння, спльовуючи лузгу (О. Довженко); І знову наближалася зима, і знову мерзли ми в хаті і їли хліб наполовину з просяної луски (Л. Смілянський); Голова, мов горіхова лушпанина, тріснула (Панас Мирний); Жінки валялися по садках на ряднах, ..давили широкими задами соняшникову лушпу (Григорій Тютюнник); — А лупу ж для підсвинка брала твоя мати? (М. Стельмах). — Пор. 1. шкі́рка.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лушпина — (тверде покриття плодів) шкаралупа, розм. шкарлупа, луска, (цупка зовнішня оболонка) шкірка, шкуринка. Словник синонімів Полюги
  2. лушпина — лушпи́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. лушпина — див. залишок; лушпайка Словник синонімів Вусика
  4. лушпина — -и, ж. Те саме, що лушпайка. || Шматок лушпайки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. лушпина — ЛУШПИ́НА, и, ж. Те саме, що лушпа́йка. Зриває [пан] мигдалевий горішок, не кваплячись, обирає зелену лушпину (Н. Королева); * Образно. Хто відає, які несподіванки можуть тоді спіткати їх. Словник української мови у 20 томах
  6. лушпина — ЛУШПИ́НА, и, ж. Те саме, що лушпа́йка. Ковтав [Сеспель] ту картоплю, ледь зідравши сяк-так лушпину (Збан., Сеспель, 1961, 310); Знають той колос, стебло і лушпина, Що, як доспіє зерно золоте, Серп їх нещадний зітне і змете (Фр., X, 1954, 59); *У порівн. Словник української мови в 11 томах