1. Словник української мови в 11 томах

льодина

ЛЬОДИ́НА, и, ж. Шматок, брила льоду; крижина.

Вона спіткнулася на мерзлу груду, прихилилася і, як собака, одгребла руками шматок льодини (Мирний, III, 1954, 396);

Кришталево мінилися льодини проти місяця (Тулуб, Людолови, ІІ, 1957, 605).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. льодина — льоди́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. льодина — -и, ж. Шматок, брила льоду; крижина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. льодина — ЛЬОДИ́НА, и, ж. Шматок, брила льоду; крижина. Вона спіткнулася на мерзлу груду, прихилилася і, як собака, одгребла руками шматок льодини (Панас Мирний); – Я теж хочу випити віскі, – забажала Тамара, і тут, мов з-під землі, виріс кельнер з підносом... Словник української мови у 20 томах
  4. льодина — КРИЖИ́НА (крижана брила), КРИ́ГА, ЛЬОДИ́НА рідше. Крижину, на якій тримався Валерій, хутко несло (О. Ільченко); Криги здорові пливуть звідусюди (М. Коцюбинський); Кришталево мінилися льодини проти місяця (З. Тулуб). Словник синонімів української мови