льодина
льоди́на
-и, ж.
Шматок, брила льоду; крижина.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- льодина — льоди́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- льодина — ЛЬОДИ́НА, и, ж. Шматок, брила льоду; крижина. Вона спіткнулася на мерзлу груду, прихилилася і, як собака, одгребла руками шматок льодини (Панас Мирний); – Я теж хочу випити віскі, – забажала Тамара, і тут, мов з-під землі, виріс кельнер з підносом... Словник української мови у 20 томах
- льодина — КРИЖИ́НА (крижана брила), КРИ́ГА, ЛЬОДИ́НА рідше. Крижину, на якій тримався Валерій, хутко несло (О. Ільченко); Криги здорові пливуть звідусюди (М. Коцюбинський); Кришталево мінилися льодини проти місяця (З. Тулуб). Словник синонімів української мови
- льодина — ЛЬОДИ́НА, и, ж. Шматок, брила льоду; крижина. Вона спіткнулася на мерзлу груду, прихилилася і, як собака, одгребла руками шматок льодини (Мирний, III, 1954, 396); Кришталево мінилися льодини проти місяця (Тулуб, Людолови, ІІ, 1957, 605). Словник української мови в 11 томах