1. Словник української мови в 11 томах

любуватися

ЛЮБУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок.

1. ким, чим, на кого — що і без додатка. З насолодою, приємністю розглядати кого-, що-небудь.

Дівчата.. стають гуртками перед дзеркалом і любуються на себе (Л. Укр., IV, 1954, 243);

Дивився на неї Яресько і любувавсь. Як змінилася! (Гончар, II, 1959, 33);

Я зупинився, любуючись, які вони хороші — обидві! (Грим., Подробиці.., 1956, 42);

// Відчувати захоплення ким-небудь, чиїмись учинками, діями.

Хлопці обвисли на березі і любувалися, як Карпо добре плаває (Мирний, І, 1954, 250);

Дивись, любуйся земляками. Твої, Тарасе, земляки на полі орють тракторами, ведуть у небі літаки (Гонч., Вибр., 1959, 350);

// Відчувати задоволення від чого-небудь.

[Пузир:] Підожди, нехай вівці пройдуть. Не перебивай мені любуватися (К.-Карий, II, 1960, 374).

Любува́тися [собо́ю] — бути задоволеним самим собою; пишатися.

Меж горами старий Дніпро, Неначе у молоці дитина, Красується, любується На всю Україну (Шевч., II, 1963, 132);

[Огнєв:] Всі недалекі люди такі. Домігшись влади, любуються собою, люблять тільки повчати (Корн., II, 1955, 39).

2. діал. Любитися (у 1 знач.).

Довго ще вони [Галя і Чіпка].. любувалися та милувалися (Мирний, І, 1949, 352).

3. в чому, діал. Кохатися (у 2 знач.).

Його батько також не любувався в бібліотеці. Опріч кількох книжок духовного змісту — про інші книжки й не питай (Март., Тв., 1954, 290);

Була у пана псарня славна, Бо пан мисливий добрий був І в ловах любувавсь віддавна (Фр., X, 1954, 343).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. любуватися — (з приємністю дивитися на когось, щось) милуватися. Словник синонімів Полюги
  2. любуватися — любува́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. любуватися — (чим) милуватися, втішатися, чаруватися, б. з. любувати на що; (собою) пишатися; Г. кохатися. Словник синонімів Караванського
  4. любуватися — -уюся, -уєшся, недок. 1》 ким, чим, на кого – що і без додатка. З насолодою, приємністю розглядати кого-, що-небудь. || Відчувати захоплення ким-небудь, чиїмись учинками, діями. || Відчувати задоволення від чого-небудь. 2》 зах. Любитися (у 1 знач.). 3》 в чому, зах. Кохатися (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. любуватися — Милуватися, замиловуватися, замилуватися, позамиловуватися, намиловуватися, намилуватися, понамиловуватися, помиловуватися, помилуватися, умиловуватися, умилуватися, повмиловуватися Словник чужослів Павло Штепа
  6. любуватися — ЛЮБУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок. 1. ким, чим, на кого – що і без дод. З насолодою, приємністю розглядати кого-, що-небудь. Дівчата .. стають гуртками перед дзеркалом і любуються на себе (Леся Українка); Він любувався деколи тими паннами, як чічками (Б. Словник української мови у 20 томах
  7. любуватися — КОХА́ТИСЯ (про осіб різної статі — почувати, виявляти один до одного глибоку сердечну прихильність), ЛЮБИ́ТИСЯ, ЛИЦЯ́ТИСЯ діал., НА́ВИДІТИСЯ діал., ЛЮБУВА́ТИСЯ діал. — Док.: покоха́тися, полюби́тися. Словник синонімів української мови
  8. любуватися — Любуватися, -буюся, -єшся гл. Любоваться. О пуцьверинку Купидоне, любуйся, як Дідона стогне. Котл. Ен. І. 36. Словник української мови Грінченка