лігво

ЛІ́ГВО, а, с. Заглиблення або інше місце в землі, де живе тварина.

Збудував він недалеко від змієвого лігва собі кузню та й задумав, як би звести того змія з світу (Укр.. казки, легенди.., 1957, 225);

Не можна, ясна річ, залишати в спокої вовчі лігва і самих вовків, цих ворогів нашого господарства… (Вишня, II, 1956, 275);

*У порівн. Хатки стояли, заховавшись, як гриби, біля кореня вікового кедра, як лігва хижих звірів (Донч., II, 1956, 25);

// перен., розм. Вбоге житло або постеля людини.

Хутко помостила [Одарка] подушку до стіни, а піл заслала рядниною. Стара не перелізла — перекотилася на те лігво (Мирний, III, 1954, 131);

*Образно. Шевченко написав свій грізний "Сон", несучи розплату російському самодержавству, .. в Петербурзі, в самому лігві царської оприччини (Літ. газ., 10.ІІІ 1961, 4).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лігво — (місцеперебування тварин) лігвище, (для плазунів) кубло, (для ведмедя) барліг, барлога. Словник синонімів Полюги
  2. лігво — лі́гво іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  3. лігво — р. кубло; (вовче) вовківня, (ведмеже) барліг, баруля, г. ґавра; лігвище, леговище. Словник синонімів Караванського
  4. лігво — див. барліг; кубло; оселя Словник синонімів Вусика
  5. лігво — -а, с. Заглиблення або інше місце в землі, де живе тварина. Вовче лігво. || перен., розм. Вбоге житло або постіль людини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. лігво — ЛІ́ГВО, а, с. 1. Заглиблення або інше місце в землі, де живе тварина. Збудував він недалеко від змієвого лігва собі кузню та й задумав, як би звести того змія з світу (з казки); Він збагнув, що потрапив до лігва якогось страхітного звіра... Словник української мови у 20 томах
  7. лігво — А, c. Ліжко. Словник сучасного українського сленгу
  8. лігво — БАРЛІ́Г зневажл. (неохайне, брудне житло або постіль), БЕРЛО́ГА зневажл. рідше, ЛІ́ГВО зневажл. Арсен згадував необачне вторгнення в брудний барліг Сачка, де зазнав приниження і образи (Л. Словник синонімів української мови
  9. лігво — Лі́гво, -ва, -ву; лі́гва, лі́гов Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. лігво — Лігво, -ва с. 1) Логовище, логово. Знай свиня своє лігво. Ном. № 13463. 2) Постель. Побрався я до свого лігва. Мир. ХРВ. 187. Словник української мови Грінченка