1. Словник української мови в 11 томах

лігвище

ЛІ́ГВИЩЕ, а, с. Те саме, що лі́гво.

Він показав Шевченкові і його товаришеві місця вовчих лігвищ (Тулуб, В степу.., 1964, 208);

— Коли Свиридович вигнав татарку до хатини в садку, баба Палажка обурилася. — От собака! Жінці родити час, а він її з хати жене до того чортового лігвища (Тулуб, Людолови, II, 1957, 403);

— Спокійно, — сказав лейтенант, уважно оглядаючи лігвище під густими кущами, де, видно, ще зовсім недавно лежав бандит (Гончар, Новели, 1954, 34).

*У порівн. — Позабивались по своїх хуторах, як по лігвищах… (Гончар, III, 1959, 221).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лігвище — лі́гвище іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. лігвище — див. барліг Словник синонімів Вусика
  3. лігвище — -а, с. Те саме, що лігво. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. лігвище — ЛІ́ГВИЩЕ, а, с. Те саме, що лі́гво 1–3. – Ускочив ти в халепу, Кевіне. В одному Дана була з тобою щира: ти опинився в лігвищі двох гримучих змій (О. Авраменко... Словник української мови у 20 томах
  5. лігвище — ЖИТЛО́ (приміщення, призначене для життя людей), ОСЕ́ЛЯ, ПОМЕ́ШКАННЯ, ДІМ, ДОМІ́ВКА, ХА́ТА, ПОРІ́Г (перев. з означ.), ГОСПО́ДА, ЛІ́ГВИЩЕ розм., ДО́МА розм., МЕ́ШКАННЯ діал., ЖИТВО́ діал., СЕЛИ́ТЬБА заст.; ХАТИ́НА (перев. невелике, убоге); НОРА́ зневажл. Словник синонімів української мови
  6. лігвище — Лігвище, -ща с. = лігвиско. Желех. Словник української мови Грінченка