лігвище

лі́гвище

-а, с.

Те саме, що лігво.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лігвище — лі́гвище іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. лігвище — див. барліг Словник синонімів Вусика
  3. лігвище — ЛІ́ГВИЩЕ, а, с. Те саме, що лі́гво 1–3. – Ускочив ти в халепу, Кевіне. В одному Дана була з тобою щира: ти опинився в лігвищі двох гримучих змій (О. Авраменко... Словник української мови у 20 томах
  4. лігвище — ЖИТЛО́ (приміщення, призначене для життя людей), ОСЕ́ЛЯ, ПОМЕ́ШКАННЯ, ДІМ, ДОМІ́ВКА, ХА́ТА, ПОРІ́Г (перев. з означ.), ГОСПО́ДА, ЛІ́ГВИЩЕ розм., ДО́МА розм., МЕ́ШКАННЯ діал., ЖИТВО́ діал., СЕЛИ́ТЬБА заст.; ХАТИ́НА (перев. невелике, убоге); НОРА́ зневажл. Словник синонімів української мови
  5. лігвище — ЛІ́ГВИЩЕ, а, с. Те саме, що лі́гво. Він показав Шевченкові і його товаришеві місця вовчих лігвищ (Тулуб, В степу.., 1964, 208); — Коли Свиридович вигнав татарку до хатини в садку, баба Палажка обурилася. — От собака!... Словник української мови в 11 томах
  6. лігвище — Лігвище, -ща с. = лігвиско. Желех. Словник української мови Грінченка