лімітувати

ЛІМІТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. Установлювати ліміт;

// Обмежувати, ставити в залежність від чого-небудь.

Сам [Хіврин] потягся до спеціальності, яка лімітувала видобуток руди, — став свердлієм, бурщиком (Ю. Янов., Мир, 1956, 178);

Слід пам’ятати, що статус дипломата значною мірою лімітував його [І. Кулика] громадську і літературну діяльність в Канаді (Рад. літ-во, 5, 1958, 20).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лімітувати — лімітува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. лімітувати — -ую, -уєш, недок. і док., перех. Установлювати ліміт. || Обмежувати, ставити в залежність від чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лімітувати — Обмежовувати, обмежити, пообмежовувати, пообмежати, вимежовувати, вимежати, повимежовувати, зімежувати, зімежати, позімежувати, змежувати, змежити, позмежувати Словник чужослів Павло Штепа
  4. лімітувати — ЛІМІТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., що. Установлювати ліміт. У нас до того мудрі всі та вчені, що лімітуємо чорнило і папір! (В. Симоненко); // Обмежувати, ставити в залежність від чого-небудь. Байкальський енергокомбінат .. Словник української мови у 20 томах
  5. лімітувати — ОБМЕ́ЖУВАТИ (установлювати певні межі чого-небудь), ОБМЕЖО́ВУВАТИ, ЗВУ́ЖУВАТИ, ЛОКАЛІЗУВА́ТИ, ЛІМІТУВА́ТИ. — Док.: обме́жити, зву́зити, локалізува́ти, лімітува́ти. Вигадують (дорослі) для підлітка різні правила, обмежують його бажання (О. Словник синонімів української мови