1. Словник синонімів української мови

лімітувати

ОБМЕ́ЖУВАТИ (установлювати певні межі чого-небудь), ОБМЕЖО́ВУВАТИ, ЗВУ́ЖУВАТИ, ЛОКАЛІЗУВА́ТИ, ЛІМІТУВА́ТИ. — Док.: обме́жити, зву́зити, локалізува́ти, лімітува́ти. Вигадують (дорослі) для підлітка різні правила, обмежують його бажання (О. Гончар); Обмежовувати джерела творчості зовсім не наша програма, ми, якраз навпаки, хочемо розширити та поглибити її (М. Коцюбинський); Так он яка ти, пані доле! Поволі звужувала коло Бажань, і вже не маю часу, Щоб вийти на безжурну трасу (І. Муратов); Вона (Центральна Рада) одразу локалізувала петроградську авантюру більшовиків (А. Головко); Статус дипломата значною мірою лімітував його (І. Кулика) громадську і літературну діяльність у Канаді (з журналу).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лімітувати — лімітува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. лімітувати — -ую, -уєш, недок. і док., перех. Установлювати ліміт. || Обмежувати, ставити в залежність від чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лімітувати — Обмежовувати, обмежити, пообмежовувати, пообмежати, вимежовувати, вимежати, повимежовувати, зімежувати, зімежати, позімежувати, змежувати, змежити, позмежувати Словник чужослів Павло Штепа
  4. лімітувати — ЛІМІТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., що. Установлювати ліміт. У нас до того мудрі всі та вчені, що лімітуємо чорнило і папір! (В. Симоненко); // Обмежувати, ставити в залежність від чого-небудь. Байкальський енергокомбінат .. Словник української мови у 20 томах
  5. лімітувати — ЛІМІТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. Установлювати ліміт; // Обмежувати, ставити в залежність від чого-небудь. Сам [Хіврин] потягся до спеціальності, яка лімітувала видобуток руди, — став свердлієм, бурщиком (Ю. Янов. Словник української мови в 11 томах