лінгвіст
ЛІНГВІ́СТ, а, ч. Фахівець з лінгвістики; мовознавець.
У своїх надзвичайно цікавих спогадах про Маркса Лафарг характеризує його як глибоко освіченого лінгвіста (Мовозн., VII, 1949, 5);
Час також нашим лінгвістам разом з літературознавцями подумати над створенням словників мови окремих письменників (Рильський, III, 1956, 67).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лінгвіст — лінгві́ст іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- лінгвіст — [л'інгв’іст] -ста, м. (на) -стов'і/-с'т'і, мн. -стие, -с'т'іў Орфоепічний словник української мови
- лінгвіст — -а, ч. Фахівець із лінгвістики; мовознавець. Великий тлумачний словник сучасної мови
- лінгвіст — ЛІНГВІ́СТ, а, ч. Фахівець із лінгвістики; мовознавець. – Дмитре Тимофійовичу, ти природжений лінгвіст. Чи не думаєш мови вивчати? – сміючись, запитав його тоді Тур (М. Словник української мови у 20 томах
- лінгвіст — МОВОЗНА́ВЕЦЬ, ЛІНГВІ́СТ, МО́ВНИК розм. Сідалковський підкреслено розмовляв чистою літературною мовою за випуском останнього доповненого і переробленого групою мовознавців правопису (О. Словник синонімів української мови
- лінгвіст — Лінгві́ст, -та; -ві́сти, -тів (лат.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)