ліпитися
ЛІПИ́ТИСЯ, ліплю́ся, лі́пишся; мн. лі́пляться; недок.
1. Приставати, приклеюватися до чого-небудь.
Земля розмокла й неприємно було йти по ній, болото ліпилося до черевиків (Томч., Готель.., 1960, 133);
// Щільно тулитися, прилягати до чого-небудь.
Тимко сідає на лаву, а Марко ліпиться до одвірка (Тют., Вир, 1960, 96);
Рядок [в листі] ліпиться до рядка (Ю. Янов., V, 1959, 175).
2. Розміщуватися, розташовуватися на невеликому або незручному місці.
[Будівничий (до майстрів, що гуртами ліпляться по уступах гори):] Панове-браття, треба щось почати (Л. Укр., II, 1951, 209);
Слова його були прості, звичайні; ..але найкращі для тружеників і мучеників землі, які ліпилися на ослонах і вікнах, на порозі й помості дворянського палацу (Стельмах, II, 1962, 16);
Звуки оркестру розтривожили громаду вороння, що ліпилась на кленах та липах біля Михайлівської церкви (Збан., Сеспель, 1961, 393);
// перен. Бути розташованим на невеликому або незручному місці (про неживі предмети).
А по стрімких шпичастих горах праворуч від дороги ліпляться біленькі хатинки сельця (Коцюб., III, 1956, 43);
Верби схилялися то на воду, то на вуличку, ..то на білі хатки, що ліпилися вздовж неї… (Ряб., Жайворонки, 1957, 63);
// до кого, перен., зневажл. Намагатися стати близьким; хилитися.
Відірвався [Гузир] від селян-бідаків, а до багачів, як не ліпився, та так і не встиг приліпитись (Чорн., Пісні.., 1958, 65).
3. звичайно 3 ос. Створюватися, робитися з в’язкого, пластичного матеріалу.
4. Пас. до ліпи́ти.
Величезна охота — піти до кухні і там власними очима дивитися, як ліпляться.. його улюблені пироги (Фр., II, 1950, 80);
*Образно. Окинув поглядом її розкішну постать і подумав, що саме такі форми можуть ліпитись хіба що на попівських пирогах (Збан., Малин. дзвін, 1958, 21).
Значення в інших словниках
- ліпитися — ліпи́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- ліпитися — [л'іпитиес'а] -пл'ус'а, -пиес':а, -пиец':а, -пл'ац':а; нак. -пис'а, -п'іц':а Орфоепічний словник української мови
- ліпитися — ліплюся, ліпишся; мн. ліпляться; недок. 1》 Приставати, приклеюватися до чого-небудь. || Щільно тулитися, прилягати до чого-небудь. 2》 Розміщуватися, розташовуватися на невеликому або незручному місці. || перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ліпитися — Тулитися, притулюватися, притулятися, притулитися, попритулюватися, попритулятися, горнутися, пригортатися, пригорнутися, попригортатися, припадати, припасти, поприпадати, прихилятися, прихилитися, поприхилятися Словник чужослів Павло Штепа
- ліпитися — ЛІПИ́ТИСЯ, ліплю́ся, лі́пишся; мн. лі́пляться; недок. 1. Чіплятися, приклеюватися до чого-небудь. З сухим шерхотом услід за каретою летіло листя, ліпилося до вузеньких віконець (Б. Словник української мови у 20 томах
- ліпитися — ПРИЛИПА́ТИ (про щось липке; до чогось липкого), ЛИ́ПНУТИ, ПРИКЛЕ́ЮВАТИСЯ, КЛЕ́ЇТИСЯ, ПРИЛІ́ПЛЮВАТИСЯ, ЛІПИ́ТИСЯ, ПРИСТАВА́ТИ, БРА́ТИСЯ розм.; НАЛИПА́ТИ, НАВ'ЯЗА́ТИ, НАЛІ́ПЛЮВАТИСЯ розм., НАБИРА́ТИСЯ розм. (у певній кількості); ПРИСИХА́ТИ (засихаючи). Словник синонімів української мови