ліпка
ЛІ́ПКА, и, ж. Те саме, що лі́плення.
Офіційна сановитість, мундир.. затіняють головне в портреті — обличчя, яке, незважаючи на грамотну ліпку, — психологічно невиразне (Мист., 3, 1953, 7);
Для портретів його [Т. Шевченка] роботи характерна старанна ліпка форми, світлотіньове моделювання, вміле використання тонових градацій і контрастних сполучень білого та чорного (Нар. тв. та етн., 2, 1964, 24).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ліпка — лі́пка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- ліпка — -и, ж. Те саме, що ліплення. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ліпка — ЛІ́ПКА, и, ж., рідко. Те саме, що лі́плення 2. Я блукав містом своєї юності, марно відшукуючи в нових кварталах знайому ліпку на фронтонах будинків, – географія втрачена (В. Словник української мови у 20 томах
- ліпка — лі́пка → липка Лексикон львівський: поважно і на жарт