1. Словник української мови в 11 томах

лірницький

ЛІ́РНИЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до лі́рник.

— Ото б варто було послухать, як київські та черкаські філософи заспівають лірницьких пісень! (Н.-Лев., І, 1956, 420);

Перша частина [симфонії] після прологу побудована на темах, близьких до лірницьких наспівів і заплачок (Мист., 1, 1961, 23).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лірницький — лі́рницький прикметник Орфографічний словник української мови
  2. лірницький — -а, -е. Прикм. до лірник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лірницький — ЛІ́РНИЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до лі́рник. – Ото б варто було послухать, як київські та черкаські філософи заспівають лірницьких пісень! (І. Словник української мови у 20 томах
  4. лірницький — Лі́рницький, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. лірницький — Лірницький, -а, -е Относящійся, свойственный лірник'у. Левиц. Пов. 115. Словник української мови Грінченка